14 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 665/49/13-а
Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко А.Д.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Джабурії О.В.,
Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. про визнання дій незаконними, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
12.09.2014 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, якою його позов до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області та його голови задоволено частково. Визнані протиправними дії голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. щодо видання розпорядження № 110-к від 10.09.2012 "Про звільнення ОСОБА_2, скасоване зазначене розпорядження. В частині позову щодо поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено. Часткова відмова у позові була викликана наявністю судового рішення в адміністративній справі № 821/629/13, а саме постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013, якою скасована постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. про задоволення позову ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Чаплинської РДА від 27.09.2010 № 105-к про його звільнення, поновлення на посаді, та відмовлено у позові. Враховуючи, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014р. постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 скасована та залишена в силі постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р., відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України є підстави для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 в частині відмови у позові за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.1-3).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 заява ОСОБА_2 задоволена частково, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 в частині відмови у позові ОСОБА_2 скасована. В цій частині прийнята нова постанова про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА з 10.09.2012. Стягнуто з Чаплинської РДА на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.09.2012 по 16.12.2014 в розмірі 63 800,88 грн. та моральна шкода в розмірі 6 000 грн., в решті - відмовлено (т.2 а.с.93-98).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3 а.с.138-140). При цьому касаційний суд погодився з наявністю підстав для перегляду за нововиявленими обставинами за п.4 ч.1 ст.245 КАС України постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у позові. Водночас вважав, що апеляційним судом при розгляді питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не враховано, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р., якій розглядав питання попереднього звільнення ОСОБА_2 з посади, вже стягнутий середній заробіток за період з 27.09.2010 по 22.03.2013. Отже питання щодо стягнення середнього заробітку за період з 10.09.2012 по 22.03.2013 вже розглянуто. Крім того, стягуючи моральну шкоду, апеляційним судом не зазначено у чому саме вона полягає, не вказані обставини, що підтверджують факт заподіяння ОСОБА_2 моральних страждань та наявність причинного зв'язку між понесеними позивачем втратами немайнового характеру і протиправними діями органу влади.
При новому розгляді заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення 24.12.2015 Одеським апеляційним адміністративним судом прийнята постанова про часткове задоволення заяви. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року скасована в частині відмови ОСОБА_2 у позові з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. ОСОБА_2 поновлений на посаді начальника відділу освіти Чаплинського РДА з 10.09.2012. На його користь з Чаплинськогої РДА стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.03.2013 по 24.12.2015 у розмірі 76 181,82 грн. та моральна шкода в розмірі 6 000 грн. В решті позову відмовлено (т.3 а.с.194-199).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року скасована в частині задоволення вимог про поновлення ОСОБА_2 на посаді. В цій частині прийнята нова постанова про відмову у позові. В частині стягнення середнього заробітку та моральної шкоди справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.4 а.с.221-224). При цьому касаційний суд виходив з того, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 у справі № 821/629/13, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, ОСОБА_2 вже поновлено на посаді начальника відділу освіти Чаплинської РДА з 27.09.2010р. Останній мав вимагати виконання цього рішення, в т.ч. примусового, а відповідач зобов'язаний поновити його на посаді. Тому відсутні підстави при розгляді даної справи питання щодо повторного поновлення позивача на тій самій посаді. Щодо визначення періоду вимушеного прогулу, за який необхідно було стягнути середній заробіток, касаційний суд зазначив про невірне визначення апеляційним судом кінцевої дати - 24.12.2015, в той час як вірною є дата прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 27 лютого 2014 року, якою визнано неправомірним та скасовано розпорядження голови Чаплинської РДА від 10.09.2012р. № 110-к про звільнення ОСОБА_2 Крім того, стягуючи моральну шкоду, апеляційним судом на виконання вимог касаційного суду не зазначено у чому полягають втрати немайнового характеру позивача, не вказані конкретні обставини заподіяння йому моральної шкоди, не наведено мотивів, за яких визначений розмір відшкодування понесеними позивачем втратами немайнового характеру.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Оскільки постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року по справі № 821/629/13-а, яка стала підставою для прийняття постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у даній справі в частині відмови у задоволенні вимог позивача про поновлення його на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди, скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2014 року та зазначеним рішенням касаційної інстанції залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року, якою ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника відділу освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області з 27 вересня 2010 року, та з урахуванням положень ч.5 ст.227 КАС України, судова колегія вважає, що подана позивачем заява про перегляд вказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню та зазначене судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови у позові ОСОБА_2 про стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Визначаючи період вимушеного прогулу, за який необхідно стягнути середній заробіток, судова колегія враховує, що в ухвалі Вищого адміністративного суду від 13 квітня 2017 року вказано, що вірною є початкова дата 23.03.2013, тобто наступна після прийняття Херсонським окружним адміністративним судом постанови від 22.03.2013 у справі № 821/629/13, та кінцева дата - 27.02.2014, тобто дата прийняття постанови Одеським апеляційним судом по суті даного спору, що переглядається.
Разом з тим, зі змісту численних пояснень Чаплинської РДА, які надані протягом 2016-2017 рр. та платіжного доручення № 57 від 11.03.2016 (т.4 а.с.116-119, 135-138, 204-208, 120), вбачається, що Чаплинська РДА перерахувала ОСОБА_2 середній заробіток за період з 22 березня 2013 по 13 квітня 2013 (за 14 днів), тобто по день припинення відділу освіти Чаплинської РДА в розмірі 1561,56 грн.(14х111,54).
В ході апеляційного розгляду позивач зазначив, що не пам'ятає про ці обставини. Вказані пояснення не спростовують доводів відповідача про перерахування зазначених коштів та часткового виконання обов'язку щодо сплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає за можливе відступити від обов'язковості висновків суду касаційної інстанції, з яких скасоване попереднє судове рішення апеляційного суду, яка встановлена ч.5 ст.227 КАС України, та визначити початкову дату періоду за який необхідно стягнути середній заробіток - 14 квітня 2013 року, а не 23.03.2013, як визначено в ухвалі ВАСУ від 13 квітня 2017 року.
Відтак, період, за який обраховується середній заробіток за час вимушеного прогулу має бути визначений з 14.04.2013 по 27.02.2014, тобто 220 робочих днів.
Розрахунок середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу проводиться відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, шляхом множення середньоденної заробітної плати за два останні місяці роботи на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. З матеріалів справи вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 111,54 грн., що підтверджується довідкою Чаплинської РДА від 03.12.2014 № 1-05/396 (т.2 а.с.83).
Тому загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу становить 24 538,8 грн. (220 х 111,54), яка і підлягає стягненню з Чаплинської РДА на користь позивача. При цьому, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця і працівника, судова колегія визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Вирішуючи питання щодо можливості задоволення моральної шкоди, яка заподіяна внаслідок порушення трудових прав позивача, судова колегія виходить з наступного.
Стаття 2371 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд має визначити залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Позивач у додаткових поясненнях та в ході апеляційного розгляду пояснив, що проживає в невеликому селищі, був публічною людиною з бездоганною репутацією. Повторне звільнення відбулось менш ніж через тиждень після поновлення на посаді за рішенням суду після першого звільнення. Фактичне переслідування з боку колишнього голови РДА мало наслідком приниження його честі та гідності. Тривале не вирішення питання щодо поновлення його на посаді вплинуло на суспільну думку в громаді, що його звільнення є законним. Після звільнення у 2012 році він постійно нервує, знаходиться у постійному стані стресу, що змусило його припинити суспільну активність.
Враховуючи, що Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 27 лютого 2014 року визнані порушеними трудові права ОСОБА_2 в зв'язку із незаконним звільненням, з огляду на надані пояснення позивача, судова колегія вважає, що ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи тривалість розгляду питання щодо поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, беручі до уваги, що позивач вважає достатнім розмір моральної шкоди, який визначений апеляційним судом при попередньому розгляді його зави, судова колегія вважає за можливе стягнути з Чаплинської РДА на користь позивача моральну шкоду в розмірі 6 000 грн.
Згідно поданої ОСОБА_2 до апеляційного суду заяви від 06.06.2017, останній просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в розмірі 70 939,44 грн., зазначаючи, що судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду по даній справі в частині поновлення на посаді виконане лише 16.09.2016.
Судова колегія вважає, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, якою не вирішувалось питання про поновлення позивача на посаді. Крім того, у даній справі відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді.
Керуючись ст.ст. 207,253 КАС України, судова колегія -
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014р. - задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_2 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Стягнути з Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 04060140) на користь ОСОБА_2 (ід.№ НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2013 по 27.02.2014 в розмірі 24 538,8 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. та моральну шкоду в розмірі 6 000 грн., а всього 30 538,8 (тридцять тисяч п'ятсот тридцять вісім). В решті позовних вимог відмовити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014р. в іншій частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя А.В.Крусян