Справа № 638/6126/17
Провадження № 2/638/3207/17
06.06.2017 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
при секретарі - Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди батька,-
ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди батька.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя вони мають двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Діти проживають разом із ОСОБА_1 за адресою: 61051, АДРЕСА_1. ОСОБА_1 самостійно виховує та несе всі витрати по утриманню дітей, при цьому неодноразово, зверталась до ОСОБА_2 з проханням прийняти участь в утриманні та вихованні їх спільних дітей, однак її звернення ОСОБА_2 залишено без задоволення.
З моменту розлучення і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дітей, ОСОБА_2 з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дітьми, участі у їх житті свідомо не приймає. ОСОБА_1 неодноразово намагалась звернутись до ОСОБА_2, але він, виїхавши за кордон понад десять років тому, спочатку з допомогою мережі Internet підтримував зв'язок та говорив, що скоро повернеться до України, а через деякий час, через сварку, взагалі перестав спілкуватись з ОСОБА_1 На теперішній час ОСОБА_1 відомо лише те, що ОСОБА_2 проживає за кордоном, більше жодної інформації про нього немає.
ОСОБА_2 безпідставно чинить перешкоди позивачці у здійсненні нею заходів спрямованих на покращення здоров'я та духовного розвитку дітей, а саме не надає у передбаченому законом порядку дозволу на виїзд дітей за кордон. Позивачка має намір сама або через її уповноваженого представника - ОСОБА_5, виїзджати з дітьми за кордон у період літніх канікул для оздоровлення та відпочинку дітей, а також для розширення світогляду та культурного розвитку дітей.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просила позов задовольнити.
Відповідач був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, жодних пояснень та заперечень до суду надано не було.
Третя особа - Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради була повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилася, заперечень проти позову не надходило.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
29 вересня 2006 року Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано та дітей сторін залишено на вихованні позивачки.
Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.
Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України»від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
Згідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/ проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
На теперішній час позивачка має намір виїзжати сама або через її уповноваженого представника - ОСОБА_5, разом із неповнолітніми дітьми до Молдови, Румунії та Болгарії на оздоровлення та відпочинок, але без нотаріально посвідченої згоди на те батька дітей, оскільки позивачка це зробити не може, та не може також оформити необхідні документи.
Беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України для тимчасового перебування, а також враховуючи те, що тимчасовий виїзд дітей разом із їх тіткою - ОСОБА_5 за кордон на відпочинок та для розширення світогляду, відповідає їх інтересам, відсутні об'єктивні підстави для відмови відповідача у наданні позивачці дозволу на виїзд дітей за кордон, тому суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст. 155 СК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітніх дітей без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України до Молдови, Румунії та Болгарії у супроводі їх тітки - ОСОБА_5 без дозволу (згоди) батька - ОСОБА_2 на період з «01» червня 2017 року по «31» липня 2017 року.
Дозволити ОСОБА_1 або її уповноваженому представнику - ОСОБА_5, без згоди батька - ОСОБА_2 виготовити проїзні документи на виїзд неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за кордон без згоди батька.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.С. Подус