Справа № 640/2513/16-ц
н/п 6/640/205/17
"16" червня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої - судді - Сенаторова В.М.,
при секретарі - Явнюк К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -
15 червня 2017 року до Київського районного суду міста Харкова надійшло подання, погоджене з начальником Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова ГТУЮ у Харківській області, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, звернувся старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області мотивуючи свої вимоги тим, що станом на теперішній час борг ОСОБА_2 не сплачено, зобов'язання залишаються не виконані.
Державний виконавець до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Розглянувши подання старшого державного виконавця, суд вважає за необхідне його задовольнити, виходячи з наступного.
На виконанні Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП № 52068795 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в загальній сумі 145371,54 грн., моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.
На виконання зазначеного виконавчого документу 30.08.2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 52068795 та надано строк для самостійного виконання. Але, у визначений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було.
В якості забезпечення виконання виконавчого документу, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника.
Вказані обставини, можуть свідчити про ризик виїзду боржника за кордон, що може призвести до унеможливлення виконання судового рішення. Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є ухиляння від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням. Виходячи із положень ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишити будь-яку країну, включно зі своєю волею. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров"я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Пунктом 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що на Державну прикордонну службу України покладається також запобігання та недопущення виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством тимчасово обмежено у праві виїзду з України.
Таким чином, враховуючи наявність у боржника боргу за виконавчим провадженням № 52068795, який самостійно ним не сплачується, суд вважає за необхідне задовольнити дане подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_2 шляхом заборони перетинання державного кордону України до виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за виконавчим листом № 640/2513/16-ц, виданим 18.08.2016 року Київським районним судом м. Харкова.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ, п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст.ст. п. 7 ст. 8, 377 ЦПК України, суд, -
Подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - задовольнити.
Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя -