Рішення від 07.06.2017 по справі 489/606/17

07.06.2017

Справа №489/606/17

Провадження №2/489/1022/17

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Матяєвої С.І., позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням по вул.В.Хоменка, буд. 2, в м.Миколаєві, оскільки понад один рік з 10 вересня 2015 року він не проживає за місцем реєстрації, що перешкоджає позивачу в повній мірі використовувати об'єкт права власності.

Позивач підтримав позов, представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з тих підстав, що робота відповідача має роз'їзний характер, тому раз на три-чотири місяці він повертається до зареєстрованого місця проживання, проживає в іншому, ніж позивач, будинку, власник якого надав дозвіл на реєстрацію його місця проживання і не заперечує проти цього.

Згідно заочного рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 14 грудня 2011 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.11.2013 року за позивачем зареєстровано право власності на 1/2 частку житлового будинку №2 по вул. Хоменка Віті в м. Миколаєві, власником іншої 1/2 частки є ОСОБА_5

Згідно довідки з Центру надання адміністративних послуг від 16.03.2017 року відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 28 січня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно нотаріально посвідченої заяви 28 квітня 2017 року співвласник житлового будинку №2 по вул.Хоменка в місті Миколаєві ОСОБА_5 не заперечує та дає свою згоду на проживання та реєстрацію місця проживання за вищезазначеною адресою ОСОБА_4

На обґрунтування позовних вимог позивач надав акти про непроживання.

Акти житлово-експлуатаційної контори №11 ЖКП ММР «Південь» в якому особи, прописані в будинку №52 та №22А по вул.Хоменка, підтверджують факт того, що ОСОБА_4 в будинку №2 по вул.В.Хоменка в м.Миколаєві не проживає з жовтня 2015 року, є недопустимим доказом, оскільки у цивільному законодавстві відсутні норми, яка б визначали можливість житлово-експлуатаційних організацій складати та посвідчувати подібні акти. Окрім того, про відомі їм обставини справи свідки можуть надати пояснення лише в судовому засіданні під час допиту, а не паспортисту та начальнику житлово-експлуатаційної контори.

Враховуючи, що підставою позову є відсутність відповідача понад один рік у квартирі за місцем реєстрації, однак належних та допустимих доказів на обґрунтування зазначеної обставини суду не надано, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У позовній заяві позивач також посилається на ст.391 ЦК України, якою встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. В судовому засіданні позивач пояснила, що за адресою її місця проживання знаходяться два будинки, в одному з яких проживає вона разом із дитиною, а в іншому - співвласник ОСОБА_5 Доказів створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження 1/2 часткою житлового будинку також не надано, тому у визначений ст.391 ЦК України спосіб права позивача захисту не підлягають, оскільки не є порушеними.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 59, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Попередній документ
67217485
Наступний документ
67217487
Інформація про рішення:
№ рішення: 67217486
№ справи: 489/606/17
Дата рішення: 07.06.2017
Дата публікації: 23.06.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність