Рішення від 14.06.2017 по справі 339/99/17

Справа №339/99/17

29

2/339/95/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Сметанюка В.Б.,

з участю секретаря: Стельмах М.Ю.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болехові цивільну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування неправомірно виплаченої допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Болехівського міськвиконкому звернулося до суду з вказаним позовом. В обґрунтуванні своїх вимог, зазначає, що при зверненні за призначенням щомісячної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитеростичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідачка скрила інформацію про те, що її чоловік являється власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: м.Болехів, вул. Д. Галицького, 130/24, а тому виникла переплата вищезазначеної допомоги. Просить стягнути з відповідача неправомірну виплачену допомогу в сумі 33 521,70грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав зазначених у позовній заяві підтримав, просив його задоволити.

20 квітня 2017 року відповідачка подала заперечення на позов, в якому зазначила, що не погоджується з позовними вимогами до неї, пояснивши, що вона із сім'єю змушені були покунути належне їм домоволодіння, яке знаходиться у м. Волноваха, Донецької області, оскільки їхнє місто попало під повний обстріл терористами. В м. Болехові по вул. Д.Галицького, 130/24 проживає матір, та брат її чоловіка. Тому вирішили тимчасово переїхати проживати в м. Болехів. Дозвіл на реєстрацію проживання в Болехові в 2014 році давала матір її чоловіка, тому чоловік твердо був переконаний, що квартира по праву належить матері та брату. Про наявність частини квартири у чоловіка не знала і не могла знати. Їхня сім'я залишилась у вкрай важкому стані, всі кошти вкладали в будівництво будинку у Волновасі (а.с.32).

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, вказавши, що про наявність житлової площі в м.Болехові ні вона ні її чоловік не знали. Додатково пояснивши, що приватизацію квартири, яка знаходиться за адресою: м.Болехів, вул. Д.Галицького, 130/24, проводила свекруха ОСОБА_4 в 2006 році. ОСОБА_5 (чоловіку відповідачки) не було відомо про те, що в результаті приватизації матір'ю квартири він отримав 1/3 її частини.

Свідок ОСОБА_4 (свекруха відповідачки) пояснила, що в 2004 році її син ОСОБА_5, переїхав з м.Болехова на Донеччину, де і проживав до 2014 року. В 2006 році вона здійснювала приватизацію квартири в м.Болехові по вул. Д.Галицького, 130/24, про що подавала відповідну заяву та документи. Так, як у квартирі були прописані окрім неї ще двоє синів (ОСОБА_6, ОСОБА_7В.), приватизація відбулася на трьох по 1/3 частини. Синів не повідомляла про це. В документах за синів розписувалася особисто. Відмітка у паспорті про приватизацію була зроблена тільки у неї.

Свідок ОСОБА_6 (чоловік відповідачки) повідомив, що в 2004 році переїхав у м.Волноваха, де одружився з відповідачкою, в них народилися діти та побудували власний будинок. Приватизації житла в м.Болехові не здійснював, не знав про те, що він має частку квартири АДРЕСА_1. Був переконаний, що дана квартира належить його матері та брату. А тому, не міг повідомити відповідачку про те, що в нього є частина квартири в м.Болехові.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно заяв ОСОБА_2 про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитеростичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, їй була призначена допомога на період з 25.12.2014р. по 14.09.2016р., відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. (а.с.6-14).

В заяві відповідачка вказувала, що у будь-кого з членів сім'ї немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (зазначається місцезнаходження житла) (а.с.6).

Допомога надавалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Згідно п.3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов»язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім»ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до п. 3 Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також предявляє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до пункту 11 Порядку, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім»ї на вимогу уповноваженого органу.

В липні 2016 року позивачу стало відомо, що у чоловіка відповідачки у власності перебуває 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою м. Болехів, вул. Д.Галицького, 130/24.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.07.2016року та ОСОБА_6 від 29 липня 2016року вбачається, що ОСОБА_5 (чоловік відповідачки) є власником 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_2.(а.с.15,16).

При поданні заяви ОСОБА_2 не повідомила управління, що її чоловік ОСОБА_5 являється власником 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою м. Болехів, вул. Д.Галицького, 130/24, а також при всіх повторних зверненнях за отриманням допомоги.

Рішенням про припинення допомоги переміщеним особам на проживання від 10.08.2016року ОСОБА_2 виплату допомоги припинено (а.с.17).

Листами від 23 серпня 2016року, та 10 листопада 2016року відповідачку в письмовій формі повідомлено про те, що їй неправомірно виплачено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитеростичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та запропоновано добровільно повернути кошти на рахунок управління (а.с.19).

Згідно розрахунку надмірно виплачених коштів, які підлягають відшкодуванню відповідачем, загальна сума переплати станом на 23.03.2017 року становить 33521,70грн. (а.с.20).

Встановлено, що 02 листопада 2006року ОСОБА_4 подала заяву про оформлення передачі в особисту власність квартири за адресою м. Болехів, вул. Д.Галицького, 130/24. В даній заяві зазначила членами сім'ї: ОСОБА_6Б.(син), ОСОБА_7Б.(син), і за них розписалася.

Розпорядженням органу приватизації №34 від 14.12.2006р. вирішено передати ОСОБА_4 вищевказану квартиру у приватну, сумісну чи часткову власність. В примітці зазначено співвласників: ОСОБА_2В.(1953р.н.) - наймач, ОСОБА_6Б.(1972р.н.) - син, ОСОБА_7Б.(син) - син.

Із оглянутих у судовому засіданні паспортів громадянина України - ОСОБА_4 (свекрухи відповідачки) та ОСОБА_5 (чоловіка) встановлено, що у паспорті ОСОБА_2 міститься запис про приватизацію квартири в м.Болехів, по вул. Д.Галицького, 130/24, а у ОСОБА_6 відсутні відмітки про приватизацію даної квартири.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р. надається роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування за один і той самий період тощо.

Так, в судовому засіданні не підтверджено, що вказана виплата допомоги відповідачці є наслідком рахункової помилки.

Також судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 отриманих грошових коштів, які є соціальною допомогою. А навпаки, відповідачкою надано докази, які виключають її зловживання та підтверджують те, що їй не було відомо, що члени її сім»ї мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

А тому, вказані грошові кошти не підлягають поверненню з підстав, передбачених статтею 1215 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення із ОСОБА_2 безпідставно виплаченої допомоги, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки позивач на підставі п.18ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, спір вирішений не на його користь, то у відповідності до положеньст.88 ЦПК України компенсацію цих судових витрат слід покласти на рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.1212,1215 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 58-61, 79, 212-215, 218, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування неправомірно виплаченої допомоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.Б. Сметанюк

.

Попередній документ
67208192
Наступний документ
67208194
Інформація про рішення:
№ рішення: 67208193
№ справи: 339/99/17
Дата рішення: 14.06.2017
Дата публікації: 23.06.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (16.09.2019)
Результат розгляду: Передано для відправки до Болехівського міського суду Івано-Фран
Дата надходження: 04.06.2019
Предмет позову: про відшкодування неправомірно виплаченої допомоги,