вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2017 р. Справа № 911/1244/17
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 18625,10 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Тараненко Я..І. (довіреність б/н від 03.01.2017 року);
від відповідача: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18625,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2017 року порушено провадження у справі № 911/1244/17 та призначено справу до розгляду на 22.05.2017 року.
В судове засідання 22.05.2017 року сторони не з'явилися, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 26.04.2017 року не виконали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 07.06.2017 року.
В судовому засіданні 07.06.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання 07.06.2017 року не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки господарський суд не повідомив.
Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (далі - позивач, Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, Суборендар) за погодженням з власником майна, що орендується - ПАТ "Оболонь" (далі - Власник) укладений Договір суборенди майна № 20042-20546 (далі - Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого Орендар передає Суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а Суборендар приймає торгово-промислове обладнання (далі - Майно) та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.
Перелік, модель, заводський номер, рік виробництва, місцезнаходження, вартість та кількість майна, визначають у відповідній таблиці, яка міститься у п. 1.2 Договору, а саме: 1) ТП3,5*2,8 з ПВХ "Живчик", інвентарний номер 1070747 у кількості 1 шт., вартість майна (без ПДВ) 6272,50 грн., рік виробництва 14.07.2014 року, місцезнаходження майна: АДРЕСА_1; 2) холодильник Інтер-950Т "Оболонь", заводський номер 8069, інвентарний номер 939014 у кількості 1 шт., вартість майна (без ПДВ) 7581,75 грн., рік виробництва 16.12.2009 року, місцезнаходження майна: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1.4 Договору Майно надається Суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується Власником та корпоративними підприємствами Власника.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що факт передачі Майна в суборенду підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін, погоджується уповноваженою особою Власника та скріплюється печатками Сторін і Власника.
На виконання умов Договору 17.06.2015 року позивачем згідно Акту прийому-передачі Майна в суборенду, підписаного уповноваженими представниками Сторін, погодженого Власником та скріпленого їх печатками, було передано, а відповідачем прийнято торгово-промислове обладнання, зазначене в п. 1.2 Договору на загальну суму 13854,25 грн.
Згідно з п. 5.1.1 Договору відповідач взяв на себе обов'язок з моменту прийняття Майна в суборенду та до його повернення здійснювати в своїх торгових точках продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що виробляється/реалізується Власником та корпоративними підприємствами Власника, згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу (поставки) продукції виробництва Власника та із врахуванням обумовлених між Сторонами умов та обсягів.
Суборендар зобов'язаний використовувати Майно виключно у відповідності до мети суборенди, визначеної у п. 1.4 даного Договору та у відповідності до стандартів використання Майна, розміщення продукції і умов мерчайдазингу, визначених Власником; утримувати Майно в належному технічному стані та дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання Майна, а також забезпечувати збереження нанесених на Майно маркувань, включаючи найменування бренду, таблички, наклейки та інші позначення; сприяти та не перешкоджати представникам та іншим уповноваженим особам Орендаря/Власника здійснювати контроль за цільовим призначенням Майна, контролювати його робочий стан, здійснювати відновлення Майна тощо (підпункти. 5.1.2, 5.1.3, 5.1.5 п. 5.1 Договору).
Відповідно до підпунктів 5.1.17-5.1.18 п. 5.1 Договору Суборендар зобов'язаний не передавати Майно третім особам без письмової згоди Орендаря та Власника; не змінювати місцезнаходження Майна, яке вказано в п. 1.2 даного Договору (або в Специфікації) без письмового погодження такого переміщення з Орендарем та Власником.
Представники Орендаря та Власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням Суборендарем Майна шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації Суборендарем Майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення Суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан Майна і порядок його використання (п. 2.7 Договору).
Суборендар зобов'язаний негайно забезпечити представникам Орендаря, Власника та їх уповноваженим особам для безперешкодного доступу до Майна, і за їх першою вимогою, надати їм всі наявні документи і інформацію відносно експлуатації Майна (п. 2.8 Договору).
Так позивач, реалізуючи своє право на перевірку порядку експлуатації Майна, в т.ч. переданого згідно спірного Договору, наказом № 16-п від 04.01.2016 року, призначив комісію для проведення перевірок наявності цільового використання майна, переданого для подальшої популяризації, демонстрації та продажу продукції ПАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств.
Виїзною перевіркою представників позивача до місцезнаходження майна, яка відбулась 08.06.2016 року, встановлено відсутність Майна переданого, в т.ч. згідно спірного Договору, відповідачу. Встановлено, що діяльність за місцем торгівлі відповідачем не проводиться. Також в телефонному режимі відповідачу було запропоновано з'явитись за адресою місцезнаходження майна - АДРЕСА_1 та підтвердити відсутність Майна, шляхом підписання даного Акту контрольної перевірки, проте останній відмовився з'явитись, підписати даний Акт та підтвердити відсутність майна, лише зазначив, що передане йому майно викрадене, проте докази в підтвердження зазначеного надати відмовився.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що Суборендар зобов'язаний повернути Майно Орендарю/Власнику в тому ж самому стані, в якому воно було передано в суборенду з урахуванням нормального зносу
Згідно п. 7.5 Договору Орендар чи Власник мають право достроково розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення Суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання, в разі якщо Суборендар використовує Майно в порушення умов Договору та/або цільового призначення Майна.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що Майно повинно бути повернуто відповідачем та прийняте позивачем/ПАТ "Оболонь" протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі достроково). Відповідач несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення позивачу або ПАТ "Оболонь".
Як зазначає позивач, відповідач тривалий час не замовляв та не реалізовував продукцію ПАТ «Оболонь». Враховуючи зазначене та те, що комісією позивача встановлено відсутність торгово-рекламного обладнання в торговій точці відповідача, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 32-17 від 03.02.2017 року з вимогою повернути орендоване майно, а також повідомив про дострокове розірвання спірного Договору суборенди майна № 20042-20546 від 17.06.2015 року (докази надіслання зазначеної претензії містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, спірне Майно не повернув.
У випадку втрати (повного знищення) Суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або не поверненні Майна у відповідності з п. 2.3 даного Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю (за письмовою вимогою безпосередньо Власнику) вартість Майна, вказану в п. 1.2 даного Договору із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між Сторонами та Власником (п. 6.2 Договору).
Згідно з п. 6.7 Договору у випадку невиконання Суборендарем зобов'язань, передбачених п. п. 5.1.5, 5.1.17 та 5.1.18 Договору, відповідач сплачує позивачу або Власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2000,00 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт складений за участю Орендаря або Власника та Суборендаря, а у випадку ухилення Суборендаря від підписання акту - одностороннім актом Орендаря або Власника з відповідною відміткою.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача вартість неповернутого майна в сумі 13854,25 грн., яка з врахуванням ПДВ становить 16625,10 грн. та 2000,00 грн. штрафу за порушення п. 5.1.18 Договору (зміна місцезнаходження Майна).
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, оскільки майно передане в суборенду відповідачем не повернуто, вартість неповернутого майна з суборенди за Договором на час прийняття рішення не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 16625,10 грн. вартості неповернутого майна з врахуванням ПДВ, як передбачено Договором, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, враховуючи факт порушення відповідачем п. 5.1.18 Договору щодо зміни місцезнаходження Майна без письмового погодження з позивачем або Власником, та те, що заявлена сума штрафу відповідає п. 6.7 Договору, вимога про стягнення 2000,00 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (02192, м. Київ вул. Миропільська, 4, код ЄДРПОУ 32559075) 16625 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 10 коп. вартості неповернутого майна, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 16.06.2017 р.
Суддя Т.П. Карпечкін