вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" червня 2017 р. Справа № 911/1090/17
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Іллічівська”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Векта трейд”, Київська обл., м. Вишневе
про стягнення 299 000,00 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №03 від 26.01.2017)
від відповідача: не прибув
10.04.2017 Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Іллічівська” (далі - ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська”/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Векта трейд” (далі - ТОВ “Векта трейд”/відповідач) про стягнення 299 000,00 гривень збитків за неналежне виконання договору про надання інформаційних послуг від 28.01.2014.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2017 порушено провадження в справі №911/1090/17 та призначено розгляд справи на 15.05.2017.
15.05.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2017 розгляд даної справи відкладено на 29.05.2017.
У судове засідання 29.05.2017 представники сторін не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, до того ж, позивач вимоги суду щодо надання витребуваних доказів не виконало, про причини невиконання суд не повідомило.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2017 розгляд даної справи відкладено на 06.06.2017.
06.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” просило суд розглядати справу №911/1090/17 за наявними в ній матеріалами та без участі його представника.
В судове засідання 06.06.2017 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі ТОВ “Векта трейд” було повідомлене належним чином, оскільки ухвалу про порушення провадження у даній справі від 12.04.2017, відповідачу направлено на його юридичну адресу: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 15.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
28.01.2014 між ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” (далі - замовник) та ТОВ “Векта трейд” (далі - консультант) укладено договір про надання інформаційних послуг (далі - договір), відповідно до п. 1 якого консультант зобов'язується за винагороду надати інформаційні послуги з питань надання послуг з пошуку інформації щодо страхових продуктів, мотивації страхового персоналу, внутрішньої системи оплати праці та кадрового резерву 10-ти провідних страхових компаній з страхування життя, а також надати послуги з добору новин і матеріалів із преси щодо співпраці таких страховиків з підприємствами України, динаміку їх рейтингу у пресі, структури здійснених ними страхових виплат, відгуків клієнтів та визначення рівня їх задоволеності.
Відповідно до пп. 3.2. та 5.1. договору винагорода консультанта сплачується замовником протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після підписання проміжних актів прийому-передачі наданих послуг. Остаточний розрахунок за цим договором здійснюється протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після підписання остаточного акту прийому-передачі наданих послуг.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014. Копія відповідного договору наявна в матеріалах справи.
В обґрунтування поданого позову ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” зазначило, що 01.07.2014 та 21.07.2014 сторонами було підписано акти здавання-приймання наданих послуг за договором про надання інформаційних послуг від 28.01.2014 на загальну суму 299 000,00 грн. Копії зазначених актів наявні в матеріалах справи.
Відповідно до наданих позивачем пояснень та картки рахунку за 01.01.2014-31.03.2017, ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” сплатило на рахунок відповідача 299 000,00 грн за інформаційні послуги згідно договору відповідно до актів від 01.07.2014 та 21.07.2014.
Однак, відповідно до викладених у позові обставин, вказаних у відповідних актах від 01.07.2014 та 21.07.2014 послуг позивач не отримував, оскільки будь-яких матеріалів щодо надання відповідних послуг за договором, як-то звіти, консультації, рекомендації, відповідач позивачу не надав.
Таким чином, позивач зауважив на тому, що відповідними протиправними діями, що виявились в умисному ненаданні передбачених договором послуг, відповідач завдав ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” збитків у розмірі 299 000,00 грн.
З огляду вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 299 000,00 грн збитків з підстав ст. ст. 22, 623, 906 Цивільного кодексу України та 224, 225 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.
Приписами статей 224, 225 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. ст. 224 ГК України та 22 ЦК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі №2/121-30/118.
В обґрунтування наявності вини та протиправної поведінки відповідача позивач посилається на неналежне виконання ТОВ “Векта трейд” договірних зобов'язань, а саме: ненадання погоджених сторонами послуг: інформаційних послуг з питань надання послуг з пошуку інформації щодо страхових продуктів, мотивації страхового персоналу, внутрішньої системи оплати праці та кадрового резерву 10-ти провідних страхових компаній з страхування життя, а також послуг з добору новин і матеріалів із преси щодо співпраці таких страховиків з підприємствами України, динаміки їх рейтингу у пресі, структури здійснених ними страхових виплат, відгуків клієнтів та визначення рівня їх задоволеності.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 901, 903, 906 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас, відповідно до приписів ст. ст. 526, 610, 623 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що консультант надає замовнику послуги поетапно. Кожний етап надання послуг оформлюється актом прийому-передачі наданих послуг, в якому сторони погоджують ціну наданих на цьому етапі послуг.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищевикладені положення норм закону та укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що належними доказами надання відповідачем передбачених договором послуг є належним чином оформлений та підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до приписів ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, відповідно до підписаного 01.07.2014 акту здавання-приймання наданих послуг за договором про надання інформаційних послуг від 28.01.2014 сторони погодили, що відповідно до п. 1 договору, консультант надав замовнику інформаційні послуги вартістю 149 500,00 грн з наступних питань: пошуку інформації щодо страхових продуктів, мотивації страхового персоналу, внутрішньої системи оплати праці та кадрового резерву 10-ти провідних страхових компаній з страхування життя.
Відповідно до підписаного 21.07.2014 акту здавання-приймання наданих послуг за договором про надання інформаційних послуг від 28.01.2014 сторони погодили, що відповідно до п. 1 договору, консультант надав замовнику інформаційні послуги вартістю 149 500,00 грн з наступних питань: добору новин і матеріалів із преси щодо співпраці 10-ти провідних страхових компаній з страхування життя з підприємствами та банками України, динаміку їх рейтингу у пресі, структури здійснених ними страхових виплат, відгуків клієнтів та визначення рівня їх задоволеності.
Вищенаведені акти скріплені підписами та печатками сторін.
З огляду наведеного, підписання позивачем 01.07.2014 та 21.07.2014 актів здавання-приймання наданих послуг за договором свідчить про погодження ТДВ “Страхова компанія “Іллічівська” з якістю і обсягом наданих відповідачем послуг та, відповідно, належне виконання ТОВ “Векта трейд” власних договірних зобов'язань.
Таким чином, доводи позивача щодо наявності вини та протиправної поведінки відповідача, що виявились у ненаданні послуг за договором, є безпідставним та необґрунтованими.
Посилання ж позивача на невиконанні відповідачем обов'язку з надання документів щодо виконаних послуг, а саме: звітів, консультацій, рекомендацій, тощо, як підтвердження наявності вини відповідача, оцінюються судом критично, позаяк ані нормами закону, ані умовами договору не передбачено обов'язку ТОВ “Векта трейд” надавати будь-які письмові документи щодо кожної наданої позивачу послуги.
Поряд з тим, недоведеність позивачем обставин наявності вини та протиправної поведінки відповідача спростовує посилання позивача на завдання відповідачем останньому 299 000,00 грн збитків, і як наслідок, свідчить про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та відповідною сумою збитків позивача,
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. ст. 22, 906 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 299 000,00 грн збитків є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 526, 610, 623, 901, 903, 906 Цивільного кодексу України,
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 09.06.2017.
Суддя В.А. Ярема