Апеляційний суд Житомирської області
Справа №283/40/17-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
14 червня 2017 року м. Житомир
Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження № 12016060080000157 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичних обставин справи та правову кваліфікацію вчиненого злочину, просить вирок Малинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року в частині призначення покарання змінити та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 3 роки 1 місяць позбавлення волі та зарахувати строк попереднього ув'язнення (з 01.01.2017р. по даний час) у строк покарання за правилами, визначеними у ч.5 ст.72 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при призначенні покарання суд першої інстанції неналежним чином врахував ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчиненого злочину та особу винного.
Вказав, що призначена судом міра покарання не відповідає як особі засудженого, так і тяжкості вчиненого злочину.
Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк - 4 (чотири ) роки, за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) роки 6 ( шість ) місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Малинського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2017 року, шляхом часткового складання покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять ) років.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня затримання засудженого - 01 січня 2017 року.
Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі - з 01 січня 2017 року по день набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.
За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, ОСОБА_7 , 15 грудня 2015 року близько 22 години, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив здійснити крадіжку майна у власника житла ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою крадіжки, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, де ОСОБА_9 зберігає ключі від підсобного та гаражного приміщення, за допомогою ключів відкрив двері підсобного приміщення, проник у середину та повторно викрав два нержавіючі бідони об'ємом 40 літрів кожен по ціні 750 грн. за 1 шт. на суму 1500 грн., нержавіючу каструлю об'ємом 40 літрів вартістю 1000 грн., алюмінієву каструлю об'ємом 40 л вартістю 1000 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений без розриву у часі відкрив двері гаражного приміщення, проник в середину, звідки таємно викрав електропилу вартістю 2500 грн., електрокосилку марки « Тример » вартістю 3000 грн., болгарку вартістю 3000 грн., електроподовжував довжиною 80 м вартістю 1500 грн., коловорот вартістю 2000 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 15500 грн.
19 серпня 2016 року близько 18 години обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в кухні домоволодіння ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , де вживав з останнім алкогольні напої.
Знаходячись в домоволодіння потерпілого, ОСОБА_7 вирішив здійснити крадіжку грошей у ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою крадіжки, з корисливих мотивів, обвинувачений, скориставшись відсутністю потерпілого, з гаманця, який залишив ОСОБА_10 , повторно викрав гроші в сумі 600 грн., завдавши потерпілому майнову шкоду на вищезазначену суму.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України вирок суду першої інстанції переглядається апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, за обставин, встановлених і викладених судом у вироку, обґрунтовано доказами, дослідженими у встановленому законом порядку, з чим погоджується апелянт і ніким із сторін кримінального провадження не оспорюється.
Дії обвинуваченого за ч.3 ст.185 та ч.2 ст.185КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, є неспроможними.
Так, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. ( ст.50 КК України).
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції відповідно до ст.65 КК України керувався загальними засадами призначення покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував те, що обвинувачений ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується негативно, вчинив умисний злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності. Будучи звільненим після відбуття покарання та маючи реальну можливість виправитись, на шлях виправлення не став, знову продовжив злочину діяльність та повторно вчинив два умисних корисливих злочини проти власності, що свідчить про стійкість протиправної поведінки обвинуваченого та його небажання стати на шлях виправлення, нормально адаптуватись в суспільстві та притримуватись загальноприйнятих норм та правил.
Крім цього, судом враховано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.
Враховуючи сукупність цих обставин, суд першої інстанції призначив покарання в межах санкції статті кримінального закону, які передбачають відповідальність за вчинені злочини, за правилами ч.ч.1,4 ст.70 КК України та дійшов до правильного висновку, що покарання у виді п'яти років позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст.65 КК України.
Враховуючи наведені вище обставини кримінального провадження, характер вчинення ОСОБА_7 злочину та дані, що його характеризують, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги щодо пом'якшення ОСОБА_7 міри призначеного судом першої інстанції покарання.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено.
Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
На ухвалу апеляційного суду учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.