ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.06.2017Справа №910/4443/17
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
про визнання недійсним рішення
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: Стефієнко І.М. - за довіреністю № 91/2016/09/30-4 від 30.09.2016 року;
від третьої особи: Лялюк Л.В. - за довіреністю № 062/15/1/03-19 від 04.01.2017 року.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлене протоколом № 393 від 06.03.2017 року, згідно з яким позивачу нараховано вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ, в сумі 66 591,64 грн. має бути визнано недійсним, з огляду на те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем дій, направлених на безоблікове споживання електричної енергії та порушення ПКЕЕ саме позивачем, оскільки останній не є споживачем електричної енергії та самовільно підключене телекомунікаційне обладнання належить компанії «Тріолан», яка і має нести відповідальність за порушення ПКЕЕ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/4443/17 та призначено її розгляд на 03.05.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2017 року за клопотанням позивача залучення до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом залучено Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (вул. Володимирська, 51а, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 03366500) та розгляд справи, відповідно, відкладено на 24.05.2017 року.
В судовому засідання 24.05.2017 року за клопотанням представника позивача на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 06.06.2017 року.
Уповноважений представник позивача з'явився в судові засідання 24.05.2017 року та 03.05.2017 року, в судове засідання 06.06.2017 року - не з'явився.
Про день та час розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою б/н від 24.05.2017 року представника позивача.
Уповноважений представник відповідача з'явився в судові засідання 24.05.2017 року, 03.05.2017 року та 06.06.2017 року.
Уповноважений представник третьої особи з'явився в судові засідання 03.05.2017 року та 06.06.2017 року.
28.04.2017 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.04.2017 року, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на той факт, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» є балансоутримувачем технологічних мереж, отже, в силу умов укладеного між сторонами Договору № 20117 про постачання електричної енергії від 01.02.2016 року та вимог ПКЕЕ на нього покладено обов'язок з недопущення без облікового користування електричною енергією від своїх технологічних мереж. Відзив разом з доданими до нього документами судом долучено до матеріалів справи.
Також 03.05.2017 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка від 03.05.2017 року, яка разом з доданими до неї документами судом долучена до матеріалів справи.
Від третьої особи 23.05.2017 року через відділ діловодства надійшли пояснення по справі, в яких КП «Київжитлоспецексплуатація» повідомлено про відсутність станом на 28.12.2016 року договірних відносин між КП «Київжитлоспецексплуатація» та ТОВ «Тріолан», а також іншим суб'єктом господарювання на розміщення телекомунікаційного обладнання «Тріолан» за спірними адресами. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Від позивача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання 06.06.2017 року до суду не надходило.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних у матеріалах справи, на час проведення судового засідання 06.06.2017 року сторонами суду не надано.
Про поважні причини неявки представника позивача в судове засідання 06.06.2017 року суд не повідомлено.
Згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова №18) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 06.06.2017 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у позові.
Представник третьої особи в судовому засіданні 06.06.2017 року питання щодо вирішення спору залишив на розсуд суду.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 01 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач у справі, постачальник за договором) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (позивач у справі, споживач за договором) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 20117 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначені в Додатку "Перелік об'єктів Споживача".
Так, згідно з додатком 4А «Перелік об'єктів споживача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до Договору об'єкти електропостачання за Договором, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва", знаходяться, зокрема, за адресою: м. Київ, пр-т Тичини, 3, 5, 13, 14А, 19, 21, 26, 28 (в т.ч. поверхові розподільчі щити ж/б).
За умовами п. 2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
За умовами п. 2.2 розділу 2 Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товарної продукції: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору за додатком «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії споживача»; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком «Акт розмежування балансової вартості електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» тощо.
При цьому відповідачем надані копії Актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно яких встановлена межа відповідальності за стан обслуговування електромереж та установок, а також відповідальність споживача.
Вказаним обов'язкам кореспондують визначені умовами п.2.3 Договору обов'язки споживача, зокрема, ознайомитися з ПКЕЕ, виконувати умови цього Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок споживача (години використання струмоприймачів), відповідно Додатків до Договору «Перелік об'єктів Споживача» та «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживача», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатка до Договору «Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) уповноважених представників постачальника до електроустановок та засобів обліку для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості, виконання відключення, обмеження споживання та виконувати обґрунтовані письмові вимоги постачальника щодо усунення виявлених порушень, оперативно повідомляти постачальника про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
При цьому умовами п. 4.4. Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта.
У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці вкладання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт.
Як свідчать матеріали справи, 28 грудня 2016 року під час технічної перевірки дотримання позивачем вимог Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) за адресами: м. Київ, просп. П. Тичини, 3, 5, 13, 14-А, 19, 21, 26, 28 (житлові будинки, які перебувають на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва») представником ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення споживачем ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 1.3, 5.1, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів (38 телекомунікаційних шаф «Тріолан») до електричної мережі з метою безоблікового споживання електричної енергії, про що складено відповідний акт про порушення № 43973, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно змісту вказаного акту самовільне підключення телекомунікаційного обладнання виконано кабелями АППВ 3x2,5 мм2 від поверхових розподільчих щитів.
Вказаний Акт про порушення № 43973 від 28.12.2016 підписаний уповноваженим представником відповідача, а саме інженером Дорошенко П.В., а також уповноваженою особою позивача (споживача) - головним інженером Шевченко І.В.
Також, в акті про порушення № 43973 від 28.12.2016 позивача було повідомлено, що комісія постачальника з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 25.01.2017 року,та запрошено на вказане засідання комісії.
Як зазначено у вказаному акті, була відновлена схема обліку електричної енергії, виконано відключення 38 комутаційних шаф, про що позивачем складено акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) № 43973 від 28.12.2016, підписаний інженером КДУ Дорошенко П.В. та інженером Кучер Р.С. та уповноваженою особою позивача (споживача) - головним інженером Шевченко І.В. Копія вказаного акту наявна в матеріалах справи.
25.01.2017 відбулося засідання комісії ПАТ «Київенерго» з розгляду акта про порушення від 28.12.2016 № 43973, результати якого оформлені протоколом № 173 від 25.012.2017 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 43973 від 28.12.2016 року.
При цьому оскільки уповноважений представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на вказане засідання комісії не з'явився, комісією було прийнято рішення про відкладення розгляду акта про порушення № 43973 від 28.112.2016 року у зв'язку з необхідністю повторного запрошення споживача.
Так, 25.01.2017 року листом № 030/34-168 на адресу позивача було направлено повідомлення про проведення засідання комісії з розгляду акту порушення, яке, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405033027818, було отримане КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» 30.01.2017 року.
Судом встановлено за матеріалами справи, що 06.03.2017 за відсутності представника споживача, який повідомлений про дату та час засідання комісії належним чином, відбулось останнє засідання комісії ПАТ «Київенерго» з розгляду акта про порушення від 28.12.2016 року № 43973, за результатами якого, оформленими протоколом засідання комісії по розгляду акта № 393 від 06.03.2017 року, комісією встановлено, що споживач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на об'єкті поверхові розподільчі щити ж/б за адресою: проспект Тичини, 3, 5, 13, 14А, 19, 21, 26, 28 порушено Правила користування електричною енергією, а саме самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі з метою без облікового споживання електроенергії (підключено 38 шаф інтернет обладнання).
Також комісією позивача вирішено провести нарахування на підставі п. 2.9 та за формулами п. 2.6, 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованою в Мінюсті 04.07.2006 р. за № 782/12656, виходячи з наступних параметрів: потужність - 180,58 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень, та визначено належну до плати суму за недораховану електроенергію в розмірі 66591,640 грн. за період з 16.12.2016 року (з дати останнього контрольного огляду, що передував даті складання акту про порушення) по 28.12.2016 року (дату усунення порушень).
Як свідчать матеріали справи, 07.03.2017 року відповідач супровідним листом №030/34-557 від 06.03.2017 року направив позивачу копію Протоколу № 393 від 06.03.2017 року засідання комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕ, разом з розрахунком по Акту порушень № 43973 від 28.12.2016 року та рахунком № 20117011/акт43973 від 06.03.2017 року для оплати недорахованої активної електричної енергії за березень 2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листа та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 04050345866667, згідно якого зазначені документи були отримані позивачем 10.03.2017 року.
Проте, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді, рахунок - без оплати, тобто позивачем як споживачем електричної енергії не було виконано обов'язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору.
В свою чергу, не погоджуючись із вказаним рішенням комісії ПАТ «Київенерго» та обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення комісії, оформлене протоколом № 393 від 06.03.2017 року, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить приписам чинного законодавства, оскільки позивач не здійснював дій, направлених на безоблікове споживання електричної енергії та не порушував ПКЕЕ, окрім того не є безпосереднім споживачем електричної енергії, позаяк самовільно підключене телекомунікаційне обладнання належить компанії «Тріолан», яка і має нести відповідальність за порушення ПКЕЕ. Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлене протоколом № 393 від 06.03.2017 року засідання комісії по розгляду Акта про порушення №43973 від 28.12.2016 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Окрім того, суд зазначає, що відносини між постачальником та споживачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та Законом України «Про електроенергетику», відповідно до ст. 1 якого енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Частинами першою і другою статті 275 передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п. 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
При цьому обов'язки споживача щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією та повідомлення постачальника про виявлені факти такого споживання передбачені умовами розділу 2 Договору.
Згідно п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
Крім того, згідно п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (далі - акт).
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.
Окрім цього, сторонами в укладеному Договорі на постачання електричної енергії № 20117 від 01.02.2016 року, а саме п.4.4, також передбачене складання відповідного двостороннього акту про порушення.
Таким чином, для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила правопорушення.
Як зазначалось судом вище, при перевірці працівниками відповідача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресами: м. Київ, просп. П. Тичини, 3, 5, 13, 14-А, 19, 21, 26, 28 (житлові будинки, які перебувають на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва») було виявлено порушення споживачем ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 1.3, 5.1, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів (38 телекомунікаційних шаф «Тріолан») до електричної мережі з метою безоблікового споживання електричної енергії, про що складено відповідний акт про порушення № 43973 від 28.12.2016 року.
Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Отже, у зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 43973 від 28.12.2016 року, за результатами розгляду якого комісією по розгляду акту прийнято рішення про нарахування згідно з п. 2.9 за формулою 2.6. і 2.7 Методики вартості недорахованої електричної енергії в сумі 66591,64 грн., результати якого оформлено протоколом № 393 від 06.03.2017 року.
Представник споживача - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" на засідання комісії по розгляду акта про порушення № 43973 від 28.12.2016 не з'явився, отже акт був розглянутий комісією відповідача за відсутності представника позивача.
При цьому позивач у відповідності до приписів чинного законодавства був повідомлений про час та місце розгляду акту про порушення, що підтверджується листом від 25.01.2017 року та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405033057818, копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно із ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору (абз. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»).
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість (абз. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»).
Частинами 1, 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Крадіжку електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.
Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В свою чергу Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 20117 про постачання електричної енергії від 01.02.2016 року та/або його окремих положень суду не надано.
Суд зазначає, що частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії № 20117 від 01.02.2016 року є обов'язковим для виконання обома сторонами.
При цьому за приписами ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Згідно із частиною 2 цієї ж статті до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.10.13 р. у справі № 919/248/13-г.
Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.
Суд зазначає, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.
При цьому, визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України (постанови Верховного Суду України від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010).
Як встановлено судом, нарахування по акту порушень здійснювалось здійснювався згідно із п. 2.9 за формулою 2.6. та 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, які є додатками до Договору, на балансі позивача перебувають розподільчі щити.
Відповідно до пп. 7 п. 2.1. Методики, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Згідно із п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2. 1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики; кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Відповідно до п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання", при вирішенні спору щодо скасування оперативно-господарської санкції судом перевіряється розмір оперативно-господарської санкції, заявленої до стягнення, а саме: правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувались енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.
У відповідності до розрахунку відповідача, позивачу за період порушення з 16.12.2016 року по 28.12.2016 року здійснено нарахування обсягу електричної енергії 2810,48 кВтч вартістю 66591,64 грн. з ПДВ (13 днів; тариф - 196,99 грн. (без ПДВ)).
Отже, розрахунок недорахованої електроенергії, нарахованої за актом №43973 про порушення від 28.12.2016 року здійснений у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та є арифметично вірним.
Окрім цього суд зазначає, згідно п. 1.2. ПКЕЕ межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
У відповідності до п. 2.1. ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Пунктом 5.6. ПКЕЕ передбачено, що акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії.
Як підтверджено матеріалами справи, у відповідності до умов Договору позивач є споживачем електричної енергії для забезпечення потреб його електроустановок, зокрема, за об'єктами житлові будинки за адресами: м. Київ, просп. П. Тичини, 3, 5, 13, 14-А, 19, 21, 26, 28.
У відповідності до актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, копії яких наявні в матеріалах справи, ГРЩ ж/б 3, 5, 13, 14А, 19, 21, 26, 28, належать позивачу.
В свою чергу згідно із актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі - ГРЩ ж/б 3, 5, 13, 14А, 19, 21, 26, 28.
При цьому споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електромережі, що належить електропередавальній організації, безперешкодний доступ до електроустановок працівників електропередавальної організації в будь-який час доби для проведення необхідних робіт (п. 7 актів про розмежування).
У відповідності до пп. 25 п. 10.2. ПКЕЕ у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності, споживач електричної енергії зобов'язаний повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).
Як зазначалось судом вище, приписами п. 10.2. ПКЕЕ визначений обов'язок споживача електричної енергії щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, повідомлення про виявлені факти такого користування, а також відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії.
З огляду на вищенаведені положення Правил користування електричною енергією та умови спірного Договору, оскільки ГРЩ житлових будинків за адресою: м. Київ, просп. П. Тичини, 3, 5, 13, 14-А, 19, 21, 26, 28 належать позивачу та перебувають на балансі останнього, за висновками суду за всі під'єднання до вказаного електрообладнання та безоблікове користування електричною енергією, відповідальним є саме позивач, який, в свою чергу, повинен був вжити заходів щодо недопущення несанкціонованих підключень до власних об'єктів електроенергетики та несе відповідальність згідно чинного законодавства.
Поряд із цим посилання позивача на неналежність Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" телекомунікаційного обладнання «Тріолан», яке було самовільно підключене, та споживання електричної енергії не встановленими особами як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення ПКЕЕ та умов Договору, а саме за безоблікове користування електричною енергією внаслідок несанкціонованого підключення до об'єкту електроенергетики, що йому належить, судом до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами.
Зокрема, будь - які докази наявності правовідносин щодо постачання електричної енергії за адресою: м. Київ, просп. П. Тичини, 3, 5, 13, 14-А, 19, 21, 26, 28 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріолан" чи іншими особами, яким належить телекомунікаційне обладнання «Тріолан», матеріали справи не містять.
Факт наявності рішення Київської міської ради від 14.07.2011 року № 378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій», згідно якого Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» уповноважене на укладення договорів на розміщення суб'єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання на об'єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також укладеного між позивачем та КП «Київжитлоспецексплуатація» Договору на відшкодування витрат утримання місць розміщення телекомунікаційних мереж № 04-В-608 від 01.04.2015 року, за умови відсутності договірних відносин КП «Київжитлоспецексплуатація» щодо розміщення телекомунікаційного обладнання в якості доказів правомірності надання послуг інтернету ТОВ «Тріолан» та споживання електричної енергії за спірними адресами судом оцінюється критично та до уваги не приймається.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та приписи наведених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення обставини, зазначені позивачем в якості підстав для скасування оперативно-господарської санкції та, відповідно, визнання недійсним рішення комісії ПАТ «Київенерго» по розгляду акту про порушення № 43973 від 28.12.2016 року, оформленого протоколом № 393 від 06.03.2017 року, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, суд доходить висновку про дотримання ПАТ «Київенерго» вимог чинного законодавства під час складання акта про порушення № 43973 від 28.12.2016 року, його розгляду і прийняття рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, оформленого протоколом № 393 від 06.03.2017 року, в зв'язку з чим зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М.Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 19.06.2017 року.