ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.06.2017Справа №910/7138/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат
іменні Ілліча»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 21 977,24 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 21.977,24 грн. збитків, завданих внаслідок нестачі вантажу.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки № 245/108/16Сб від 01.02.2016, на адресу позивача було відправлено вагони № 67865634 та № 67885152 з вантажем - кокс домений (вологий), вантажовідправником якого є ПАТ «Авдіївський коксохімічний хавод». Проте, на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вагонах № 67865634 та № 67885152, внаслідок чого позивачу були спричені збитки, які відповідач, як перевізник зобов'язаний відшкодувати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7138/17 та призначено справу до розгляду на 01.06.2017.
Позивачем 22.05.2017 до відділу діловодства суду подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору.
Позивачем 22.05.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачем в судовому засіданні 01.06.2017 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості відповідачу підготувати заперечення на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7138/17 від 01.06.2017, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.05.2017, розгляд справи відкладено на 13.06.2017.
Позивач та відповідач в судове засідання 13.06.2017 не з'явились.
Відповідач належним чином повідомленіийпро призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Протокол судового засідання від 01.06.2017 свідчить про те, що представник відповідача ОСОБА_1 згідно довіреності № 18/3-04/294-1 від 25.10.2016 був присутній в цьому засіданні та повідомлений про те, що наступне судове засідання відбудеться 13.06.2017.
Більше того в матеріалах справи наявна розписка від 01.06.2017 представника позивача ОСОБА_1 про те, що останньому повідомлено судом про дату та місце проведення наступного засідання у справі № 910/7138/17.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 13.06.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
25.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажовласник) та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 (далі - договір перевезення), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Так, згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору перевезення вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу, а виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Згідно з п. 7.1 договору перевезення виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) укладено договір поставки № 245/108/16СБ (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію (далі - ресурси) на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 3.1 договору поставки постачальник зобов'язується поставити ресурс на умовах поставки, указаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну «Інкотермс» в редакції 2010 року.
30.01.2017 ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як вантажовідправник, за накладною № 48129845 відправив на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагони з вантажем кокс доменний (вологий) на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», у тому числі вагони № 67865634 та № 67885152.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що під час прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних та є меншою, тому відповідач має відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого вантажу в сумі 21.977,24 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до накладної № 48129845 вантаж (кокс доменний) завантажено відправником вище бортів, промарковано продовльною полосою вздовж вагонів вапном.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» при відправленні вантажу у залізничній накладній № 48129845 від 30.01.2017 зазначило, що загальна маса вантажу (кокс доменний) у вагонах № 67865634 та № 67885152 складає 89400 кг.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як свідчать матеріали справи, по прибуттю на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у вагонах було виявлено недостачу вантажу, а саме у вагоні № 67865634 в кількості 1850 кг, у вагоні № 67885152 в кількості 2300 кг, про що складено комерційні акти № 485604/82, № 485604/83 від 31.01.2017.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Варість втраченого вантажу визначена з урахуванням рахунку № 91362728 від 01.01.2017.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 67865634 складає 887,00 кг (44350 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 963,0 кг (0,96 тони) (1850 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/82 від 31.01.2017) - 963,0 кг (сума норми природної втрати)), сума втраченого вантажу 8.939,89 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 67885152 складає 901,00 кг (45050 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 1399 кг (1,399 тони) (2300 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/83 від 31.01.2017) - 901,0 кг (сума норми природної втрати)), сума втраченого вантажу 13.037,35 грн.
Загальний розмір недостачі (вартості втраченого вантажу) складає: 21.977,24 грн. (8.939,89 грн. + 13.037,35 грн.).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 21.977 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім) грн. 24 коп. збитків, 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 19.06.2017.
СуддяВ.В.Сівакова