ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.06.2017Справа №910/7924/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/7924/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вельт Експрес», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Фудс», м. Київ,
про стягнення 657 793,66 грн.,
за участю представників:
позивача - Мілашевського М.Г. (довіреність від 13.06.2017 №б/н);
від відповідача - не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельт Експрес» (далі - ТОВ «Вельт Експрес») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Фудс» (далі - ТОВ «Вікторія Фудс»): 530 000 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору фінансової допомоги від 22.06.2015 №22/06 (далі - Договір); 80 600,55 грн. пені; 37 435,30 грн. втрат від інфляції; 9 757,81 грн. 3% річних, а всього 657 793,66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 15.06.2017.
15.06.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 15.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
22.06.2015 ТОВ «Вельт Експрес» (позикодавець) і ТОВ «Вікторія Фудс» (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:
- позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі у сумі та валюті, визначених пунктом 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кошти, надані йому позикодавцем, у строки та порядку, визначені Договором (пункт 1.1 Договору);
- згідно з Договором позикодавець надає позичальнику грошові кошти у національній валюті України у сумі 1 125 000 грн. шляхом перерахування цієї суми на рахунок позичальника, який вказаний у статті 7 Договору (пункт 1.2 Договору);
- сторони дійшли згоди, що за користування грошовими коштами, наданими позикодавцем на виконання Договору, позичальник не сплачує винагороду у вигляді відсотків або іншій формі, передбаченій чинним законодавством України; позикодавець має право вимагати за Договором від позичальника кошти понад суму, вказану у пункті 1.2 Договору, лише у випадку, коли йдеться про сплату пені, передбаченої пунктом 3.1 Договору (пункт 1.3 Договору);
- грошові кошти, визначені пунктом 1.2 Договору, надаються позичальнику на строк до 22.06.2016 включно і підлягають поверненню в порядку та на умовах, визначених у статті 2 Договору; позичальник має право повернути кошти достроково (пункт 1.4 Договору);
- позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кошти, отримані ним згідно з пунктом 2.2 Договору - узгодженими траншами та в погоджені терміни згідно з листами від позичальника, а у повному обсязі не пізніше 22.06.2016 включно, якщо позичальником і позикодавцем не буде узгоджене рішення про продовження терміну дії Договору, яке буде оформлене додатковою угодою до Договору (пункт 2.3 Договору);
- за порушення строків перерахування коштів, визначених у пункті 2.3 Договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню, розмір якої розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 3.1 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 6.4 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Колесником С.М., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Ільєнко О.М., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором безпроцентної позики.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач листами від 22.06.2015, від 30.06.2015, від 02.07.2015 та від 03.07.2015 звернувся до позивача з проханням надати зворотну безвідсоткову фінансову допомогу.
Позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на загальну суму 550 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 22.06.2015 №380 на суму 150 000 грн.; від 30.06.2015 №384 на суму 100 000 грн.; від 02.07.2015 №391 на суму 150 000 грн.; від 09.07.2015 №401 на суму 150 000 грн.
Згідно з пунктом 1.4 Договору грошові кошти були надані відповідачу на строк до 22.06.2016 включно.
Частинами першою і другою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Відповідачем було частково повернуто позивачу надані грошові кошти у сумі 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2016 №2545 та випискою з банківського рахунку позивача.
18.11.2016 позивач надіслав відповідачу вимогу від 18.11.2016 №18/11 з проханням повернути 530 000 грн.
Вказану вимогу відповідачем отримано 23.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відповіді на вимогу не надіслав, грошові кошти у сумі 530 000 грн. не повернув.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у сумі 530 000 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 37 435,30 грн. втрат від інфляції і 9 757,81 грн. 3% річних.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
Що ж до стягнення 80 600,55 грн. пені за період з 23.06.2016 по 23.12.2016, то слід зазначити таке.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за порушення строків перерахування коштів, визначених у пункті 2.3 Договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню, розмір якої розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені та встановлено, що він правильний.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з пунктом 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Фудс» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, літ. А; ідентифікаційний код 36927730) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вельт Експрес» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код 31349963): 530 000 (п'ятсот тридцять тисяч) грн. основного боргу; 80 600 (вісімдесят тисяч шістсот) грн. 55 коп. пені; 37 435 (тридцять сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 30 коп. втрат від інфляції; 9 757 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 81 коп. 3% річних і 9 866 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 90 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 19.06.2017.
Суддя І.Д. Курдельчук