15 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/786/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Кузьменко Н.А.,
при секретарі - Рябчич А.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства “ДІМАКС ЛТД” до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування наказу, -
встановив:
23 травня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна приватного підприємства “ДІМАКС ЛТД” до Головного управління ДФС у Херсонській області з позовними вимогами про скасування наказу, а саме:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Херсонській області №132 від 21.04.2017 року про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП “ДІМАКС ЛТД”.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач в адміністративному позові зазначив, що 14 квітня 2017 року наказом ГУ ДФС у Херсонській області №297 призначена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ДІМАКС ЛТД» терміном 5 робочих днів, починаючи з 14 квітня 2017 року. 21 квітня 2017 року наказом начальника ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_4 №312 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ДІМАКС ЛТД» з 24 квітня 2017 року терміном на 5 робочих днів. Позивач вважає спірний наказ протиправним, оскільки підприємство є суб'єктом малого підприємництва, а отже продовження терміну проведення перевірки можливе не більше ніж на 2 робочі дні. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про скасування наказу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Відповідач 08 червня 2017 року надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. ПП «ДІМАКС ЛТД» (37542019) в контексті ст.82.2 ПК України відноситься до категорії - інші платники податків, оскільки, відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у томі числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Позивач самостійно визначив у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік річний дохід від будь-якої діяльності в розмірі 314754929 грн, тобто 11,1 млн. євро за середньомісячним курсом НБУ, хоча і має середню кількість працівників за 2016 рік всього 6 чоловік. Відповідач стверджує, що позивач не є суб'єктом малого підприємництва, а тому спірний наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.
ПП "ДІМАКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 37542019) зареєстровано 11 березня 2011 року №14991020000013166. Підприємство перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 11 березня 2011 року №21/10-8646.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.21- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.21 - Діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; 70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний); 96.09 - Надання інших індивідуальних послуг.
Наказом ГУ ДФС у Херсонській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дімакс ЛТД» (код 37542019)» №297 від 14.04.2017 року, у зв'язку з ненаданням документальних підтверджень на запити Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 04.052016 №869/10/21-03-12-01-14, 30.08.2016 №3990/10/21-03-12-01-14, 08.11.2016 №6385/10/21-03-12-01-14, 09.12.2016 №7884/10-21-03-12-01-14, 27.12.2016 №8919/10/21-03-12-01-14 та з урахуванням відповіді на запити від 28.11.2016 №7333/10/21-22-14-06-19, відповідно до приписів ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено провести документальну позапланову перевірку ПП «Дімакс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками з 14 квітня 2017 року, терміном 5 робочих днів.
В подальшому наказом ГУ ДФС у Херсонській області «Про продовження строку проведення документальної позапланової перевірки ПП «Дімакс ЛТД» (код 37542019)» №312 від 21.04.2017 року, на підставі ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 24 квітня 2017 року, терміном 5 робочих днів.
Позивач вважає наказ №312 від 21.04.2017 року протиправним з тих підстав, що підприємство є суб'єктом малого підприємництва, як наслідок, максимальний строк продовження проведення позапланової перевірки передбаченої ст.78 ПК України становить лише 2 робочі дні.
Відповідач, використовуючи данні податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, стверджує, що ПП «Дімакс ЛТД» є іншим платником податків.
При цьому представники відповідача в судовому засіданні так і не пояснили чому при призначенні позапланової перевірки терміни її проведення (5 робочих днів) встановлювались саме з урахуванням того факту, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, оскільки для перевірки інших платників податків встановлено строк в 10 робочих днів.
При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.2 ст.5 КАС України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (п.1.1 ст.1 ПК України).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що перевірка позивача здійснюється відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів (п.82.2 ст.82 ПК України).
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів (п.82.2 ст.82 ПК України).
Відповідно до ч.3 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
В матеріалах справи наявна копія податкової декларації з податку на прибуток підприємств ПП «ДІМАКС ЛТД» за 2016 рік, відповідно до якої дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01 декларації) становить 314754929 грн; фінансовий результат до оподаткування 1125318 грн.
В судовому засіданні представником позивача надано копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва форми 1-м за 2016 рік, відповідно до якого разом доходи (рядок 2280) становлять 314754,9 тис. грн; разом витрати (рядок 2285) становлять 313629,6 тис. грн; фінансовий результат до оподаткування (рядок 2290) становить 1125,3 тис. грн., чистий прибуток (збиток) (2290-2300) становить 922,7 тис. грн..
Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід".
Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності (п.1 Положення №290).
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій) (п.5 Положення №290).
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.
Надходження, що належать іншим особам.
Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Сума балансової вартості валюти (пп.пп. 6.1-6.8 п.6 Положення №290).
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені (п.8 Положення №290).
В будь якому разі до складу доходу не включаються суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. Позивач за перевіряємий період мав відносини з контрагентами-покупцями, тобто за 2016 рік до суми отриманого підприємством доходу, вочевидь, включено доходи від реалізації відповідних товарів, робіт та послуг на адресу цих контрагентів. Однак сторони не надали доказів того, що з цих сум при формуванні показника загального доходу було виключено суми податку на додану вартість, яку сплатили контрагенти-покупці в ціні товарів, робіт та послуг.
Наказом №312 від 21.04.2017 року продовжено строк проведення перевірки терміном на 5 робочих днів.
В даному випадку податковий орган фактично подвоїв строк проведення позапланової перевірки, оскільки для суб'єкта малого підприємництва продовження строків проведення перевірки на 5 днів не передбачається, а передбачається продовження на 2 робочих дні.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідач при винесенні наказу №297 від 14.04.2017 року передбачив термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки строком в 5 робочих днів, тобто сам відповідач визначив, для себе, позивача суб'єктом малого підприємництва.
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача, що податковий орган в праві визначити строк проведення перевірки «іншого платника податків» в любому хронологічному діапазоні від одного робочого дня до десяти робочих днів, оскільки така позиція нічим не обґрунтована та не мотивована. До того ж сама ситуація, при якій податковий орган змушений перевіряти взаємовідносини з 45-ма контрагентами в різні періоди 2016 року за п'ять днів лише силами одного фахівця, в той час як він може, зі слів представників відповідача, це ж зробити за десять днів (оскільки, на думку відповідача позивач відноситься до категорії - інші платники податків) є не переконливою та не може бути доказом перебування ПП «Дімакс ЛТД» в статусі - інший платник податків. Натомість така ситуація є доказом протилежного - відповідач вважав позивача суб'єктом малого підприємництва, доказів протилежного сторони суд не надали.
Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
За змістом ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують частину його позиції, правомірність якої не підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не надано суду доказів протиправності дій позивача, як і не доведено правомірності оскаржуваного наказу, а доводи викладені в запереченнях на адміністративний позов спростовуються наявними в справі матеріалами.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 15 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов приватного підприємства “ДІМАКС ЛТД” до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області №132 від 21.04.2017 року про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП “ДІМАКС ЛТД”
Стягнути на користь приватного підприємства “ДІМАКС ЛТД” (код ЄДРПОУ 37542019) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 19 червня 2017 року.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 8