14 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/640/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Вітічак О.Р.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 782-13 від 04.11.2016 р.,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 р. № 782-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 356815,28 грн.
Свої вимоги обґрунтовує протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки нарахування грошових зобов'язань з орендної плати здійснено на підставі договору оренди, який не зареєстровано в установленому законодавством порядку. Вказує на те, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.03.2017 р. у справі № 661/26/17 за позовом ОСОБА_2 до Новокаховської міської ради Херсонської області про повернення орендної плати встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та Новокаховською міською радою Херсонської області 23.08.2016 р. в силу ст.210 ЦК України є не вчиненим у зв'язку з відсутністю його обов'язкової державної реєстрації. В силу ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки, підставою для нарахування податкового зобов'язання став договір оренди від 23.08.2016 р., який рішенням суду від 17.03.2017 р. визнано не вчиненим, тобто таким, що не створює для сторін юридичних наслідків, вважає податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 р. № 782-13 неправомірним.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача і його представника в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що підставою для нарахування позивачу орендної плати за податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2016 р. № 782-13 став укладений між ОСОБА_2 та Новокаховською міською радою Херсонської області 23.08.2016 р. договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 26.08.2016 р. згідно витягу № 16122969, що підтверджується даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.05.2017 р., та свідчить про набрання ним чинності відповідно до п.43 цього договору. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.08.2016 р. між ОСОБА_2 (орендар) та Новокаховською міською радою Херсонської області (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (за функцією використання - землі промисловості) площею 2,3570 га, кадастровий номер 6510700000:01:001:0834, яка знаходиться по вул.Індустріальна, 39, м.Нова Каховка Херсонської області.
Договір укладено строком на 3 роки до 21.07.2019 р.
Згідно п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10739670,50 грн., що також підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки від 23.08.2016 р. № 1066/86-16 відділу Держгеокадастру у м.Новій Каховці Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Пунктами 9-11 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 9,5 % від нормативної грошової оцінки землі (згідно рішення 76-ї сесії Новокаховської міської ради 6-го скликання № 1936 від 05.02.2015 р. "Про ставки орендної плати за землю на території м.Нова Каховка на 2015-2016 роки") в сумі 1020268,70 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.
Пунктом 43 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.
Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 26.08.2016 р., номер запису про інше речове право 16122969 (рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки індексний номер 31139960).
04.11.2016 р. Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 782-13, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 356815,28 грн.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договору оренди від 23.08.2016 р., позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Питання виникнення права користування земельними ділянками, його здійснення та припинення врегульовано Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, у тому числі зі сплати орендної плати з фізичних осіб, їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства - Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону № 161-XIV).
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.6 Закон № 161-XIV).
Як було встановлено судом, договір оренди земельної ділянки від 23.08.2016 р. містить відомості про його реєстрацію в Державному реєстрі речових прав від 26.08.2016 р., номер запису про інше речове право 16122969, тобто набрав чинності у встановленому порядку, як того вимагає ст.125 Земельного кодексу України та п.43 вказаного договору.
Згідно ст.21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.п.288.2, 288.3, 288.4 ПК України).
Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п.287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень п.289.1. та 289.2. ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Таким чином, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності безпосередньо залежать від величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка щорічно індексується на відповідний коефіцієнт.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п.286.5 ПК України).
Пунктом 58.1 ст.58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
У відповідності до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Як вже зазначалося, податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2016 р. № 782-13 ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 23.08.2016 р. визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 356815,28 грн.
Позивачем не заперечується та не ставиться під сумнів сума податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, нарахована контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 р. № 782-13, що підтверджується і зверненням 26.12.2016 р. ОСОБА_2 до Новокаховського міського суду Херсонської області з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області про повернення суми орендної плати за неукладеним правочином в розмірі 356815,28 грн., нарахованої відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 р. № 782-13. В той же час ОСОБА_2 вважає протиправним нарахування орендної плати за договором оренди, який не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Між тим посилання позивача на не вчинення правочину через відсутність його державної реєстрації, що встановлено рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.03.2017 р., суд не бере до уваги, адже вказані обставини спростовуються відомостями Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.05.2017 р. № 88041192, від 14.06.2017 р. № 89570769, якими підтверджується факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.08.2016 р. між ОСОБА_2 та Новокаховською міською радою Херсонської області. Державну реєстрацію здійснено на підставі рішення державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області ОСОБА_3 від 30.08.2016 р. індексний номер 31139960.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно ч.1 ст.12 Закону № 1952-IV Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Приписами ч.5 ст.12 Закону № 1952-IV визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, належним доказом державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є саме дані Державного реєстру прав, відомості з якого свідчать як про державну реєстрацію договору оренди від 23.08.2016 р. земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:01:001:0834, укладеного між ОСОБА_2 та Новокаховської міською радою Херсонської області, так і про державну реєстрацію 16.11.2016 р. припинення оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:01:001:0834 на підставі угоди про розірвання договору оренди від 14.11.2016 р.
Що стосується доводів позивача про преюдиційність рішення Новокаховського міського суду від 17.03.2017 р. у справі № 661/26/17 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.1 ст.72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Водночас передбачене ч.1 ст.72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч.1 ст.72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст.86 КАС України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
За результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що договір оренди, укладений між позивачем та Новокаховської міською радою Херсонської області від 23.08.2016 р., зареєстровано в Державному реєстрі прав, про що свідчать Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.05.2017 р. № 88041192, від 14.06.2017 р. № 89570769, і в силу ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" саме відомості з Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що нарахування за податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2016 р. № 782-13 ОСОБА_2 орендної плати з фізичних осіб в сумі 356815,28 грн. здійснено на підставі належним чином зареєстрованого договору оренди земельної ділянки від 23.08.2016 р., а отже податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом правомірно.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області належними та допустимими доказами підтверджено правомірність нарахування ОСОБА_2 орендної плати з фізичних осіб за період строку дії договору оренди земельної ділянки від 23.08.2016 р. та прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 р. № 782-13, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 782-13 від 04.11.2016 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.06.2017 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.3.13