Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
12 червня 2017 р. № 820/5873/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання неправомірним та скасування висновків і вимоги, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними висновки, викладені в довідці Міжрегіонального управління Нацдержслужби від 30.09.2016 № 2, щодо порушення ст. 46 КЗпП України, ст. 179 КпАП, ч.1 ст. 76 Закону України "Про державну службу", п.3 ст. 43 КЗпП;
- визнати неправомірною та скасувати вимогу № 2 від 30.09.2016 Міжрегіонального управління Нацдержслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки дотримання посадовими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області складено довідку від 30.09.2016 № 2, щодо порушення ст. 46 КЗпП України, ст. 179 КпАП, ч.1 ст. 76 Закону України "Про державну службу", п.3 ст. 43 КЗпП, висновки якої, на думку позивача, свідчать про некомпетентність та упередженість членів робочої групи. Також, представник позивача зазначив, що за результатами перевірки на підставі вказаної довідки, начальником Міжрегіонального управління Нацдержслужби винесена незаконна вимога № 2 від 30.09.2016 року про скасування наказу про звільнення ОСОБА_3 Таким чином, представник позивача вважає, що вищезазначене свідчить про те, що висновки, викладені у довідці є недоведеними та такими, що не відповідають фактам, а вимога є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що зміст довідки від 30.09.2016 № 2, щодо порушення ст. 46 КЗпП України, ст. 179 КпАП, ч.1 ст. 76 Закону України "Про державну службу", п.3 ст. 43 КЗпП відображають лише результати перевірки інформації за скаргою звільненого працівника. Також, представник відповідача зазначив, що вимога № 2 від 30.09.2016 Міжрегіонального управління Нацдержслужби прийнята у межах повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством, а відтак адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вимога Міжрегіонального управління Нацдержслужби № 2 від 30.09.2016 року про скасування наказу про звільнення його з посади від 08.09.2016 року № 120 є обов'язковою до виконання, і через ненадання у визначений строк об'єктом контролю зауважень, висновки вважаються погодженими без зауважень.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з таких підстав.
Як вбачається з правової позиції позивача, в період з 27 вересня по 29 вересня 2016 року робочою групою Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Харківській та Сумській областях в складі головного спеціаліста Міжрегіонального управління Нацдержслужби ОСОБА_4 та головного спеціаліста Міжрегіонального управління Нацдержслужби ОСОБА_5 проведена перевірка дотримання посадовими особами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області вимог законодавства України та інших нормативно - правових актів за інформацією, наведеною у скарзі громадянина ОСОБА_3 від 15.09.2016 року.
За результатами перевірки сформовано довідку від 20.09.2016 року, та винесена вимога від 30.09.2016 року № 2 про скасування наказу "Про звільнення ОСОБА_3М."
Так, як вбачається з висновків вищезазначеної довідки від 20.09.2016 року робочою групою встановлено:
- недотримання норми ст. 46 КЗпП України, в частині того, що у разі появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння власником або уповноваженим ним органом допускається відсторонення працівника від роботи;
-порушення ст. 179 Кодексу про адміністративні правопорушення в частині того, що у разі появи на роботі в нетверезому стані працівник повинен бути відсторонений від роботи;
- порушення ч. 1 ст. 76 Закону України "Про державну службу" в частині того, що державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення;
-порушення ч. 2 ст. 76 Закону України "Про державну службу" в частині того, що за результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи;
- порушення вимог ст. 43 КЗпП в частині того, що звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації;
- за результатами перевірки робоча група не знайшла підтвердження звинувачень дисциплінарної комісії ОСОБА_3 Дисциплінарна комісія діяла не професійно і упереджено. Так, вона зробила тільки припущення про стан можливого алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 та висунула необґрунтовані звинувачення про порушення обов'язків державного службовця. Дисциплінарною комісією начальнику Регіонального відділення надані рекомендації про застосування дисциплінарного стягнення безпідставно. Наказ начальника Регіонального відділення від 08.09.2016 № 120 стосовно звільнення ОСОБА_3 з посади підлягає скасуванню.
З приводу частини позовних вимог щодо визнання неправомірними висновків, викладених в довідці Міжрегіонального управління Нацдержслужби від 30.09.2016 № 2, щодо порушення ст. 46 КЗпП України, ст. 179 КпАП, ч.1 ст. 76 Закону України "Про державну службу", п.3 ст. 43 КЗпП, то суд зазначає наступне.
Згідно Положення про Національне агентство України з питань державної служби (далі - Нацдержслужба), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, Нацдержслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою (пункт 1 Положення).
Пунктом 1 Положення про Міжрегіональне управління, затвердженого наказом Нацдержслужби від 12 червня 2015 року № 128 (зі змінами) передбачено, що Міжрегіональне управління є територіальним органом Нацдержслужби.
Відповідно до пункту 7 Положення про Нацдержслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, Нацдержслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно п.1.3 розділу 1 Порядку проведення Головдержслужбою перевірок, затверджений наказом Головного управління державної служби України від 29.04.2011р. №116 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), предметом перевірок є нормативно-правові, розпорядчі, інші документи (постанови, рішення, розпорядження, накази, положення, порядки, стандарти, інструкції, вказівки, інструктивні листи тощо), що охоплюють діяльність органів державної влади щодо створення правових, організаційних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, а також із питань організації дотримання вимог антикорупційного законодавства.
За змістом пунктів 1.6, 2.2 Порядку Головдержслужба (територіальний орган) здійснює планові та позапланові перевірки. Плановою перевіркою вважається перевірка діяльності об'єкта контролю, яка передбачена у стратегічному плані діяльності Головдержслужби (плані проведення перевірок територіальним органом). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена у стратегічному плані діяльності Головдержслужби (плані проведення перевірок територіальним органом) та проводиться за окремим рішенням Начальника Головдержслужби (начальника територіального органу) або його заступника, відповідального за здійснення контролю за додержанням вимог Закону, антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань державної служби. Основними завданнями при проведенні перевірок є: перевірка дотримання органами державної влади Конституції України, вимог інших нормативно-правових актів з питань державної служби; перевірка дотримання органами державної влади вимог антикорупційного законодавства України; перевірка результативності та ефективності вжитих заходів щодо виконання вимог Закону, антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань державної служби; перевірка стану впровадження та функціонування підсистеми обліку державних службовців I - VII категорій "Картка".
За правилами пунктів 7.1-7.12 Порядку за результатами виїзної перевірки складається довідка, яка підписується всіма членами робочої групи. Довідка про перевірку опрацьовується посадовими особами Головдержслужби протягом п'яти робочих днів після закінчення строку перевірки. Вона має розкривати визначені програмою перевірки питання, містити перелік усіх без винятку встановлених фактів порушень вимог Закону, антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань державної служби, прізвища та посади конкретних осіб, відповідальних за скоєння порушення, висновки та пропозиції. У разі потреби заступник Начальника Головдержслужби (посадова особа територіального органу) за погодженням з Начальником Головдержслужби (начальником територіального органу) може продовжити строк підготовки довідки про перевірку, але не більше ніж на 10 робочих днів. При оформленні результатів перевірки повинні додержуватися об'єктивність, достовірність, обґрунтованість, ясність і вичерпність опису виявлених фактів та інших даних. Якщо під час проведення перевірки виявлені порушення, що безпосередньо пов'язані з порушеннями вимог антикорупційного законодавства, керівник робочої групи повідомляє про це керівництво Головдержслужби та вносить пропозицію щодо надсилання довідки про перевірку до одного із спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. Не допускається викладати в довідці про перевірку припущення та відомості, не підтверджені документально. Довідка про перевірку складається у двох примірниках. Знімати копії з довідки про перевірку до прийняття рішення про реалізацію матеріалів перевірки Начальником Головдержслужби (начальником територіального органу) забороняється. Довідка за результатами перевірки підписується усіма членами робочої групи. Інформація, зазначена в довідці про перевірку, якщо вона містить конфіденційну або іншу інформацію з обмеженим доступом, не підлягає розголошенню особами, яким вона стала відома під час здійснення такої перевірки. Будь-які виправлення та доповнення в довідці про перевірку після її підписання членами робочої групи не допускаються. Якщо член робочої групи не згодний із змістом довідки про перевірку, він зобов'язаний викласти в письмовій формі свою окрему думку з відповідним обґрунтуванням і додати її до довідки про перевірку. Перший примірник довідки про виїзну перевірку для ознайомлення надається керівнику або уповноваженій ним особі об'єкта контролю, другий примірник зберігається у Головдержслужбі (територіальному органі). У разі відмови керівника об'єкта контролю або уповноваженої ним особи отримати примірник довідки про перевірку для ознайомлення керівник робочої групи робить відповідний запис у двох примірниках довідки про перевірку. Зауваження до довідки про перевірку можуть надаватися об'єктом контролю протягом одного робочого дня з дати отримання примірника довідки про перевірку. Ці зауваження протягом одного робочого дня надсилаються Головдержслужбі (територіальному органу). У разі ненадання у визначений строк об'єктом контролю зауважень довідка вважається погодженою без зауважень.
Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду доказів подання зауважень до складеної спеціалістами Міжрегіонального управління довідки.
Приписами розділу VIII вказаного Порядку врегульована реалізація матеріалів перевірок, контроль за усуненням виявлених під час перевірок порушень.
Згідно пункту 8.1 Порядку рішення про реалізацію матеріалів перевірки залежно від установлених порушень приймає особа, що давала доручення на проведення перевірки.
У відповідності до пунктів 8.2-8.9 Порядку у разі виявлення під час проведення перевірок фактів порушення Закону, антикорупційного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань державної служби Головдержслужба (територіальний орган) вносить в установленому порядку пропозиції про скасування рішень, прийнятих усупереч законодавству, а також пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
Реалізацію прийнятих рішень та рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та недоліків здійснює структурний підрозділ Головдержслужби (територіального органу), відповідальний за перевірку, якщо інше не передбачено постановою колегії Головдержслужби (дорученням начальника територіального органу). Об'єкт контролю після отримання інформації щодо виявлених під час перевірки порушень та недоліків інформує Головдержслужбу (територіальний орган) про вжиті заходи щодо їх усунення. У разі неповідомлення об'єктом контролю про заходи щодо усунення виявлених у процесі перевірки порушень структурний підрозділ, який здійснював перевірку, може запропонувати звернутися до вищих органів або органів прокуратури з пропозиціями усунути порушення Закону, поновити порушені права і притягти в установленому Законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення, або щодо проведення повторної перевірки органу, що перевірявся. Матеріали перевірок використовуються при підготовці відповідної інформації для Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, керівництва Головдержслужби, при підготовці річних звітів та при проведенні наступної перевірки. Оформлені матеріали перевірок зберігаються в підрозділі, що здійснював перевірку. Контроль за реалізацією рішень Головдержслужби щодо проведення контрольних заходів здійснює заступник Начальника Головдержслужби, на якого відповідно до розподілу обов'язків покладено питання контролю за дотриманням законодавства про державну службу та антикорупційного законодавства. Контроль за реалізацією рішень територіального органу щодо проведення контрольних заходів здійснює начальник територіального органу.
Суд зазначає, що довідка, оформлена за результатами проведеної перевірки суб'єктом владних повноважень - це службовий документ, який підтверджує факт проведення такої перевірки, з огляду на наявність законодавчо передбачених підстав, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства України про державну службу.
У такій довідці відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам оформлення результатів перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вимог діючого законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що довідка, яка оформлена за результатом перевірки, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому її висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства України про державну службу, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Таким чином на підставі викладеного суд приходить до висновку, що висновки довідки від 30.09.2016 за результатами перевірки інформації, наведеної у скарзі громадянина ОСОБА_3 є лише фіксацією виявлених порушень Закону України «Про державну службу», та є результатом викладених суб'єктом владних повноважень обставин перевірки за зверненням скаржника, що жодним чином не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а викладені відповідачем пропозиції не мають характеру рішення індивідуальної дії, що могли б спричинити певні юридичні наслідки, а відтак у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.
З приводу позовних вимог щодо визнання неправомірною та скасування вимоги № 2 від 30.09.2016 року Міжрегіонального управління Нацдержслужби, то суд звертає увагу на наступне.
Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року (далі Закон №889), визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Частиною першою статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Згідно із статтею 71 Закону № 889 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 73 цього ж Закону визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до частин першої, пятої статті 77 цього ж Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Як вбачається зі змісту п. 2 вимоги від 30.09.2016 року № 2, керуючись п. 14 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну службу», начальником управління Нацдержслужби вимагалось скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській від 08.09.2016 року № 2016 «Про звільнення».
Поряд з цим, представник позивача зазначив, що в ході перевірки розглядалось питання щодо протиправності, на думку ОСОБА_3 наказу від 08.09.2016 року № 120, відповідного до якого вказаного працівника було звільнено.
Отже, саме наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 року № 120 «Про звільнення ОСОБА_3» став підставою для формування висновків в оскаржуваній вимозі від 30.09.2016 року № 2.
Суд зазначає, що правомірність наказу від 08.09.2016 року № 120 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області «Про звільнення ОСОБА_3» була предметом дослідження в рамках адміністративної справи № 8208/5040/16.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 року по справі № 820/5040/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 08.09.2016 року № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року по справі № 820/5040/16, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду України від 28.02.2017 року по справі № 820/5040/16 залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, судом в рамках вищезазначеної справи встановлено преюдиційні обставини щодо прийняття наказу від 08.09.2016 року № 120 про звільнення ОСОБА_3, які не підлягають доказуванню у рамках даної справи.
Зокрема, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Регіонального відділення Фонду державного майна України (далі - Комісія) 08.09.2016 року за фактом перебування 07.09.2016 головного спеціаліста відділу правового забезпечення ОСОБА_3 на службі у нетверезому стані алкогольного сп'яніння проведено дисциплінарне провадження.
У ході дисциплінарного провадження Комісія на підставі наявних документів, свідчень свідків, викладених у відповідному акті, листів сторонніх організацій та письмових пояснень ОСОБА_3 дійшла висновку, що:
- 07.09.2016 головний спеціаліст відділу правового забезпечення ОСОБА_3 прибув на службу з ознаками алкогольного сп'яніння з початку робочого дня;
- незважаючи на пропозицію пройти медичне освідчення з цього питання у наркоцентрі, проігнорував його і направився до господарського суду Харківської області, де у зв'язку з його станом здійснив дії, що суперечать гідній поведінці державного службовця та які призвели до дискредитації та зменшення авторитету державної служби як перед іншими органами влади, так і перед громадськими організаціями, порушення ОСОБА_3 обов'язків державного службовця;
- самовільно покинувши у перерві судове засідання він направився до лікарні, де спробував отримати (відкрити) листок тимчасової непрацездатності.
Окремо Комісією були досліджені обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність відповідно до ст. 67 Закону України "Про державну службу", в результаті чого встановлено такі обтяжуючі обставини як сам факт алкогольного сп'яніння, а також факт наявності у ОСОБА_3 діючого дисциплінарного стягнення - догани, накладеного наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 16.08.2016 №108 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за неналежне виконання посадових обов'язків.
У висновку Комісії зазначено, що під час подій 07.09.2016 ОСОБА_3 своїми діями порушив такі обов'язки державного службовця як: - недотримання Закону в частині етичної поведінки, - допустив вчинки, які призвели до відсутності гідної поведінки, - неповагу до державних символів України під час перебування у господарському суді з ознаками алкогольного сп'яніння, - не забезпечив ефективного виконання завдань і функцій державних органів під час судового засідання, - не сумлінно і не професійно виконував свої посадові обов'язки, - не виконав доручення безпосереднього керівника під час заборони відвідувати судове засідання.
Комісія дійшла висновку, що поява ОСОБА_3 на службі в стані можливого алкогольного сп'яніння призвела до дій, що суперечать гідній поведінці державного службовця та призвели до дискредитації та зменшення авторитету державної служби як перед іншими органами влади, так і перед громадськими організаціями. Несумлінне виконання своїх обов'язків є порушенням Присяги державного службовця, а відтак - дисциплінарним правопорушенням відповідно до вищезазначеного Закону, відповідальність за яке як винятковий захід дисциплінарного стягнення відповідно до п.4 ч.1 та ч.5 ст. 66 Закону України "Про державну службу" передбачає звільнення з посади державної служби за п. 4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
На підставі вищевикладеного Комісія дійшла згоди про можливість рекомендувати начальнику регіонального відділення притягнути ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за передбачене п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне правопорушення - порушення ОСОБА_3 07.09.2016 Присяги державного службовця, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.1 та ч.5 ст.66 Закону України "Про державну службу", у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до п. 4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Саме на підставі вказаних висновків було винесено оскаржуваний наказ від 08.09.2016 року № 120 про звільнення ОСОБА_3
Таким чином, приймаючи до уваги, що рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність наказу від 08.09.2016 року № 120 «Про звільнення ОСОБА_3», то суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги від 30.09.2016 року № 2.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області слід задовольнити в частині визнання протиправною та скасування вимоги № 2 від 30.09.2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання неправомірним та скасування висновків і вимоги - задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати вимогу № 2 від 30.09.2016 року Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2017 року.
Суддя Р.В. Мельников