Номер провадження 2/229/122/2017
ЄУН 229/4532/16-ц
31 травня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого - судді Петрова Є.В.
при секретарі Польської Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Іщенко - ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про продовження строку для прийняття спадщини,
позивач звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 червня 2015 року помер гр. ОСОБА_3, який склав заповіт на земельну ділянку площею 5,7 га на користь ОСОБА_4 Позивач, на якого було складено заповіт спадкодавцем, у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Неподання заяви про прийняття спадщини позивач обґрунтовував тим, що фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є тимчасово окупованою територією України, а тому були ускладнення щодо перетину КППП. Причина, з якої позивач пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини є поважною, тому просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
До розгляду справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача.
Представник позивача по справі позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання слухати справу без його участі, проти позову не заперечував.
Третя особа по справі в судове засідання не з'явився, його інтереси представляв представник за довіреністю, представник приймав участь у попередніх судових засіданнях, проти позову заперечував, звернув увагу суду, що у позивач не звертався до третьої особи з приводу згоду про додатковий строк на прийняття спадщини, звернув увагу суду, що на користь третьої особи також було складено заповіт спадкодавцем і він прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені докази в їх сукупності, вважає, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 червня 2014 року помер гр. ОСОБА_3, що не заперечується сторонами, а також підтверджується свідоцтвом про смерть (серія І-НО № 966918, актовий запис № 11, зроблено відділом Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області 11 листопада 2016 року) (а.с. 11). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до якої, окрім іншого майна, входила земельна ділянка площею 5,70 га (кадастровий номер 1425582100-05-000-0166). Зазначена земельна ділянка належала на праві власності спадкодавцю, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ДН№ 036573) (а.с.9).
За життя спадкодавець склав заповіт на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 10), але останній заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори не подав. Згідно витягу зі спадкового реєстру від 05.12.2016 року, заповіт є чинним.
У зв'язку із неприйняттям спадщини позивачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була подана заява до нотаріальної контори про прийняття спадщини та в подальшому оформлено спадкове майно (а.с. 75-90). Судом установлено, що ОСОБА_2, є сином померлого спадкодавця. У встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 76). Також спадкодавцем було складено заповіт на ім'я ОСОБА_2, яким він заповідав йому нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку площею 5,7 га (кадастровий номер 1425582100-05-000-0166). Заповіт було посвідчено секретарем Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_5 (а.с. 83). Однак, інформація щодо цього заповіту у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 48-52).
Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер 08 червня 2015 року, то строк для прийняття спадщини проходив 08 грудня 2015 року. Саме до вказаної дати всі спадкоємці, які бажали прийняти спадщину мали подати заяву про прийняття спадщини.
Позивач вказує, як на причину пропуску встановленого строку на звернення із заявою про прийняття спадщини до відповідної нотаріальної контори, що ОСОБА_4 не знав про дату смерті спадкодавця, оскільки не є його родичем та не підтримував зв'язок; у зв'язку з проведенням антитерористичної операції не мав можливості виїхати з м. Ясинувата, з метою оформлення спадщини.
Позивач вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому йому можливо визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник третьої особи вказав, що до спадкоємця що прийняв спадщину ОСОБА_2, позивач не звертався, з метою отримання письмової згоди про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначив, що ОСОБА_2, написав заяву про прийняття спадщини після смерті свого померлого батька ОСОБА_3 Звернув увагу суду, що згідно заповіту, складеного ОСОБА_3 08.04.2013 року, і посвідченого секретарем Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_5, спадкодавець заповідав земельну ділянку площею 5,7 га (кадастровий номер 1425582100-05-000-0166) своєму сину ОСОБА_2.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5. гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а крім того з дня відкриття спадщини сплинуло майже 20 місяців.
Судом отримано докази, у вигляді довідки з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, що позивач по справі систематично перетинав лінію розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією (а.с. 125). Що свідчить про те, що він мав змогу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України, переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст.. 1270 ЦК України.
Однак суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини в період з 08.06.2016 року, з моменту відкриття спадщини, по грудень 2015 р. і далі.
Безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач суду не надав.
Суду не були надані будь-які інші дані про те, що позивач протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця був позбавлений можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Позивачем ОСОБА_4 не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, його вимоги не ґрунтуються на доказах у справі та зазначених нормах матеріального права, а тому у задоволенні позову суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. Предметом судового розгляду було надання додаткового строку спадкоємцю для прийняття спадщини. З боку позивача не було уточнено позовну заяву щодо вирішення питання про недійсність або дійсність заповіту, як посвідченого секретарем ради Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області ОСОБА_5, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 08 квітня 2013 року, так і заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_6, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 26 січня 2011 року.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 27, 57, 60, 88, 128, 179, 185, 187, 189, 205, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 1270,1272 ЦК України, ППВСУ від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 про продовження строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.
Суддя: Є. В. Петров