Житомирський районний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Покровська, 90, 10031, (0412) 25-01-64
01 серпня 2011 року
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої - судді Баренко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання -Лабенської Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації (далі - Управління) про визнання неправомірними дії відповідача, відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом проти Управління з приводу неправомірних дій останнього. Зазначила, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесена до 2-ї категорії, а тому має право на щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі - Закон). Однак, відповідачем допомога виплачувалась згідно постанови КМУ в значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом, який має пріоритетне значення перед іншими нормативно-правовими актами. Просила нарахування та виплату провести за 2011 рік.
Позивач у письмовій заяві до суду позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутністю.
Представник Управління позов не визнала. Від неї надійшло заперечення в якому просить зазначену справу розглядати без її участі та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесена до 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серія А № 373516 від 29.10.2007.
Зі змісту довідки № 4476 від 23.06.2011 вбачається, що за 2011 рік, позивач отримала щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн., що встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
За правилами ст. 48 Закону учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до 2 категорії, виплачується щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідач нараховуючи позивачу допомогу у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, діяв протиправно.
Дія абзацу 2 ч.4 ст.48 Закону зупинялася на 2008 рік в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, однак відновлена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року В послідуючому не зупинялася та не викладалася в новій редакції.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону, з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постанова КМУ N 562 від 12.07.2005, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Положеннями ст.8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на наведене, керуючись: ст.ст. 19, 22, 46, 152 Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 41, 86, 94, 104, 160-163, 167, 254, 267 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, за 2011 рік.
Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи”, за 2011 рік.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації на користь держави 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається через Житомирський районний суд до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя: