Справа № 275/310/17
16 червня 2017 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Руденка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,
захисника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_2 Згідно фабули протоколу, останній 23.03.2017 року 09 годині 35 хвилин на 20 кілометрі автодороги М-06, Київ-Чоп керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, різкі зміни кольору обличчя, порушення мови. Від проходження відповідно до установленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КпАП України. В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав і пояснив, що протягом п'яти останніх років він не вживає алкоголь. Причиною його зупинки було названо не увімкнення світла поза межами населеного пункту. Поліцейський звернув увагу на червоний колір його обличчя і запропонував пройти медичний огляд. Поліцейський наполягав на огляді в медичній установі, оскільки в нього не було при собі алкотестера. Стверджує, що в цей час свідки не залучались.
Почувши пояснення особи, що притягується до відповідальності, суд дослідив матеріали справи і встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у додатках до нього відсутні будь-які пояснення від імені ОСОБА_2, а також відсутні позначки про відмову водія від поясень та про причину відмови.
Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, складені у формі бланків, основний зміст яких - інформація про обставини, засвідчити які, вони були запрошені, зафіксовані технічно виконаною частиною бланку, до якого лише внесені анкетні дані поліцейського, свідків, місце зупинки автомобілю, прізвище водія.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( 995_004 ) та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (заява №16347/02), яка була розглянути в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявницю було визнано винною у вчиненні дрібної крадіжки. Відповідно до частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення за таке правопорушення передбачалось стягнення у вигляді штрафу або виправних робіт. З огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «ОСОБА_3 проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Таким чином, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), зокрема, процесуальні гарантії, закріплені пп. d) п.3 ст.6, мають застосовуватись, зокрема, й у справах про адміністративні правопорушення, в залежності від загального характеру законодавчого положення та профілактичної і каральної мети стягнення, передбаченого цим положенням.
Санкція статті 130 КпАП України передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, кваліфікація дій особи за ч.1 ст.130 КпАП України створює преюдицію для застосування протягом року за аналогічні дії ще більш суттєвих санкцій, аж до оплатного вилучення транспортного засобу. Передбачені санкції є серйознішими за покарання, що передбачені за низку кримінальних правопорушень, встановлених Кримінальним кодексом України (ст.125, 126, ч.1 ст.286 КК України, тощо)
Отже, це надзвичайно істотне за своїм можливим впливом на особу, стягнення, на думку суду, зобов'язує застосувати до процесуальних відносин у цій справі положення ст.6 Конвенції.
Згідно пп. d) п.3 ст.6 Конвенції, кожний обвинувачений має щонайменше такі права… допитувати свідків обвинувачення, або вимагати, щоб їх допитали…
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заявив клопотання про допит свідків в суді, з огляду на пояснення обвинуваченого про їх відсутність на місці оформлення протоколу та форму викладення їх пояснень у долучених до протоколу документах. Це клопотання було задоволено.
Суд неодноразово викликав у судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також поліцейського ОСОБА_5, які, натомість, у судове засідання жодного разу не з'явились.
Згідно п.2 ст.6 Конвенції, кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви мають тлумачитись на користь обвинуваченого.
За умови відсутності доказів обвинувачення, суд ґрунтує свої висновки на поясненнях особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_2, з яких слідує, що поліцейським було порушено процедуру притягнення до відповідальності.
Згідно п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції оформлення протоколу про відмову від проходження, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція), поліцейський уповноважений вимагати проведення огляду на стан сп'яніння в медичній установі лише в разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки, або не згоди з результатом такого огляду.
Згідно п.6 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Таким чином, поліцейський зобов'язаний був запропонувати водієві проведення медичного огляду на місці зупинки та мав би зафіксувати таку відмову у присутності двох свідків.
З огляду на наведені вище конвенційні норми, суд позбавлений можливості брати до уваги показання свідків, які не з'явились у судове засідання та ґрунтувати судове рішення на письмових бланках, де зміст обставин події зафіксований завчасно, технічним способом, до їх підписання свідками. При цьому суд враховує і відсутність будь-яких пояснень водія у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відсутність у матеріалах справи будь-яких відомостей про те, чи відмовився водій від свідчень, які навів причини, або забажав викласти їх на окремому аркуші.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не доводить провину останнього у зв'язку з порушенням процедури його оформлення та відсутністю ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
На підставі ст.247 п.1, ст. 283, ст. 284 КпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області.
Суддя ОСОБА_6