ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
19 червня 2017 року Справа № 813/1879/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Грень Н.М., розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 112648,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач своєчасно у повному обсязі не сплатив узгоджених сум податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 112648,32 грн.
Ухвалою судді від 23.05.2017 року відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі.
Відповідачу було надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із позовною заявою та витягом про процесуальні права і обов'язки й запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову і необхідні документи або заяву про визнання позову. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за місцем проживання відповідача, відділенням поштового зв'язку повернутий відправнику. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.
З урахуванням вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи факт повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, суд вважає, що така повістка вручена належним чином.
Загалом, приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Таким чином, суд зазначає, що вжив усі належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
В силу положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення як позивача, так і відповідача, тому суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця і перебуває на обліку як платник податків та зборів.
У відповідності до наданої ГУ ДФС у Львівській області довідки №4334/10/13-01-17-02-09 від 25.04.2017 року за відповідачем рахується заборгованість по платежах до бюджету у загальній сумі 112648,32 грн. а саме:
-по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 110127,75 грн.;
-по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2520,57 грн.
Як з'ясовано судом із матеріалів справи, заборгованість по вищевказаних платежах виникла відповідно до податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом, а саме:
-№0012241303 від 23.06.2016 року на суму 110127,75 грн., винесеного на підставі акта перевірки №1057/13-03/НОМЕР_1 від 03.06.2016 року;
-№0035761350 від 10.11.2016 року на суму 2 520,57 грн., винесеного на підставі акта перевірки №002820/13-50/НОМЕР_1 від 10.11.2016 року.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань у повному обсязі не були сплачені, у зв'язку із чим утворилась податкова заборгованість.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом з'ясовано, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №2179-23 від 23.02.2016 року про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 347,77 грн.
При цьому, сторонами у справі доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку надано суду не було.
Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Таким чином, судом встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області були вжиті заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, однак, такі заходи контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
У відповідності до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи.
Так, вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Окрім того, у свою чергу відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 112 648 (сто дванадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 32 коп.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.