Справа №295/6110/17
1-кс/295/2190/17
13.06.2017 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органів досудового розслідування, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що на початку березня 2017 року він звернувся до Житомирського РВП Житомисрького ВП ГУ НП в Житомирській області з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12015060170001544, на що отримав відповідь про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у визначений час та визначеному місці, однак при прибутті скаржника для ознайомлення з матеріалами справи йому було повідомлено, що слідчий не має права надавати матеріали кримінального провадження для ознайомлення, оскільки ОСОБА_3 не визнано потерпілим. 30.05.2017 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Житомирського РВП Житомисрького ВП ГУ НП в Житомирській області з клопотанням про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12015060170001544, проте відповіді на заявлене клопотання не отримав та звернувся до суду зі скаргою.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, додатково пояснивши, що на момент розгляду скарги відповіді на його клопотання від Житомирського РВП Житомисрького ВП ГУ НП в Житомирській області не отримав.
Слідчий Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, не з'явився, про поважні причини неявки, визначені ст. 138 КПК України, не повідомив, у зв'язку з чим, суд, враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, вважає за можливе провести розгляд скарги у його відсутність.
Згідно з ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних заходів не здійснювалась.
Заслухавши пояснення слідчого, всебічно дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частиною 5 ст. 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060170001544 внесені відомості про кримінальне правопорушення.
Зазначене кримінальне провадження знаходиться на досудовому розслідуванні в СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.
30.05.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12015060170001544, однак відповіді йому не надійшло.
У порушення ст. 55 КПК України слідчим не було винесено процесуального рішення, оформленого у виді вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпіли, а також не вручено заявнику пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, що свідчить про те, що звернення заявника не вирішене в порядку, визначеному наведеною нормою закону.
Частиною 7 статті 55 КПК України визначено, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.
Статтею 307 КПК України регламентовано, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказані правові норми випливає, що особа може бути визнано потерпілою на етапі досудового розслідування слідчим та прокурором та під час судового провадження судом, однак у порушення ст. 55 КПК України слідчим не було винесено процесуального рішення, оформленого у виді вмотивованої постанови по результатах розгляду заяви скаржника від 30.05.2017 року про визнання його потерпілим, що свідчить про те, що звернення заявника не вирішене в порядку, визначеному наведеною нормою закону.
Разом з тим, нормами КПК України не передбачено право слідчого судді визнавати особу потерпілою шляхом постановлення з цього питання судового рішення у формі ухвали, оскільки останній може лише зобов'язати суб'єкт оскарження вчинити певну дію, а саме розглянути звернення та постановити процесуальне рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060170001544 вчинити дії, передбачені ст. 55 КПК України (визнати потерпілим або відмовити у визнанні потерпілим шляхом постановлення умотивованої постанови) за заявою ОСОБА_3 від 30.05.2017 року щодо залучення його у якості потерпілого.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя