ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 червня 2017 року справа № 813/1582/17
16 год 40 хв зал судових засідань №6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського районного у м.Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сихівського районного у м.Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану, в якому просить суд визнати відмову відповідача у внесенні змін до актового запису протиправною, а також зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про народження №176 від 16.02.1966, внесеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо ОСОБА_1 в графі національність матері з «росіянка» на «єврейка».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести зміни в актовий запис про його народження на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області про встановлення факту приналежності його матері до національності «єврейка». Проте, відповідач відмовив у внесенні змін до актового запису. Відмова мотивована тим, що згідно з правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі, у якому зазначено про внесення конкретних змін до актового запису та у разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі ДРАЦС, до якого подано відповідну заяву за місцем проживання заявника. Зазначену відмову вважає протиправною та такою, що порушує його право на вільний вибір та відновлення національності, тому змушений звертатись до суду із відповідним позовом.
Відповідач подав до суду пояснення від 03.06.2017 №1032/01-01, в яких вказав, що підстав для внесення змін до актового запису немає, проти позову не заперечує.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
Позивач звернувся із заявою до Сихівського районного у м.Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису про народження №176 від 16.02.1966, внесеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, щодо ОСОБА_1, де в графі національність матері змінити з «росіянка» на «єврейка».
За результатами розгляду заяви позивача відповідач надав відповідь №488/01-09 від 15.03.2017, якою відмовив у внесенні змін до актового запису, оскільки згідно з правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі, у яких зазначено про внесення конкретних змін до актового запису та у разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі ДРАЦС до якого подано відповідну заяву за місцем проживання заявника.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 (далі - Закон України №2398-VI).
Відповідно до ст.2 Закону України №2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до вказаного Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 вказаного Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 3, 5 ст.9 вказаного Закону передбачено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актового запису цивільного стану врегульовано ст.22 Закону України №2398-VI.
За змістом частин 1-4 вказаної статті внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до пп.2.13.2 п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (надалі - Правила) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
Пунктом 2.16 Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Реєстру.
Згідно з вимогами п.п.2.15.9 п.2.15 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
На підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про виправлення помилок, доповнення запису відомостями тощо виправляються або доповнюються відповідні відомості в актових записах, які зазначено у висновку (пп.2.16.14 п.2.16 Правил).
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що законодавство, за наявності достатніх підстав, не обмежує кола відомостей зміни (виправлення помилок) щодо яких можуть бути внесені до актового запису цивільного стану, якщо такі там зазначені, на підставі відповідного висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 №12, у разі відмови органом РАЦС внести зміни до актів громадянського стану, заяви з цього приводу підлягають розгляду в судовому порядку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 народився 11.02.1966 в м.Донецьк, Петровський район, Донецької області про що в книзі записів громадянського стану про народження 16.02.1966 зроблено запис №176.
У свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_1, батьками позивача зазначено ОСОБА_2 національність - «росіянин» та ОСОБА_3 національність «росіянка».
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області №221/3174/16-ц від 01.07.2016 встановлено факт приналежності матері позивача ОСОБА_3, яка народилася 09.01.1939 в с. Крутогорьє, Протасівської селищної ради, Орловської області до національності «єврейка». Рішення суду набрало законної сили 11.07.2016.
Суд при розгляді спору враховує те, що відповідно до положень ст.300 Цивільного кодексу України кожна особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також на правильний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України № 703/97-ВР від 09.12.1997 «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин» визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.
Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Згідно з підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Із врахуванням викладеного, суд з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, вважає за можливе зобов'язати відповідача внести зміни в актовий запис про народження позивача про народження №176 від 16.02.1966, де в графі національність матері з «росіянка» виправити на «єврейка».
Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною відмови у внесенні змін до актового запису. Проте, під час розгляду справи суд встановив, що відмова у внесенні змін до актового запису не є рішенням відповідача, та відповідно не може оскаржуватись в порядку адміністративного судочинства.
Разом з цим, суд, користуючись правом, наданим ч.2 ст. 12 КАС України, виходу за межі позовних вимог у зв'язку з необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів сторони, про захист яких він просить, визнає протиправними дії відповідача щодо прийняття відмови у внесенні змін до актового запису, викладені у відповіді від 15.03.2017 №488/01-09.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Вирішуючи питання стосовно застосування ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України (заява №19336/04 п.227) зазначено, що засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому, на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір в розмірі 320,00грн.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Сихівського районного у м.Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до актового запису, викладену у відповіді №488/01-09 від 15.03.2017.
Зобов'язати Сихівський районний у м.Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №176 від 16.02.1966, вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, зазначивши в графі національність матері замість «росіянка» - «єврейка».
Стягнути з Сихівського районного у м.Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320(триста двадцять)грн. 00коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Г. Гулик