221/2911/17
2-о/221/782/2017
16 червня 2017 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі головуючого - судді - Овчиннікової О.С.,
при секретарі - Гуровій Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті особи, -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті особи, пояснюючи, що його дружина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 11.06.2017 року у м. Донецьк, у зв'язку з набряком головного мозку.
Довідку про причину смерті було видано Донецьким клінічним територіальним об'єднанням, що знаходиться на тимчасово окупованій території України. Отримати свідоцтво про смерть дружини українського зразку в органах РАГС заявник не має можливості через відсутність належних доказів її смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, яке є підставою для отримання в органах державної реєстрації актів цивільного стану України свідоцтва про смерть, не може враховуватися як доказ смерті особи, оскільки видане закладом, що знаходиться на тимчасово окупованій території. З метою отримання свідоцтва про смерть, заявник просив встановити в судовому порядку факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що настала 11.06.2017 року.
В судове засідання заявник не з'явився, у заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
Заінтересована особа в судове засідання представника не направила, заперечень проти заявлених вимог не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Як зазначає заявник, його дружина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 11.06.2017 року у м. Донецьк, на тимчасово окупованій території Донецької області. Довідку про причину смерті було видано Донецьким клінічним територіальним об'єднанням, яку він надав у якості доказу смерті дружини.
Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України за № 52/5 від 18.10.2000 року, визначено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024.
Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті (будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом), є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно консультативному висновку «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров'я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Судом встановлено, що 11 червня 2017 року у м. Донецьк померла ОСОБА_2. Довідку про причину смерті видано медичним закладом, що знаходиться на тимчасово окупованій території, є недійсним та, у відповідності зі ст..9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не створює правових наслідків, тобто, для проведення державної реєстрації смерті існують об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті особи, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надає можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 223, 234, 256, 257-1 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, що настала 11 червня 2017 року у м. Донецьк, в Україні, причиною смерті став набряк головного мозку.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волноваського районного суду Донецької області, Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С.Овчиннікова