221/2716/17
2-о/221/713/2017
Іменем України
16 червня 2017 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі судового засідання Гуровій Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Докучаєвський міський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті, -
Заявник звернувся в суд з даною заявою. Посилалася на те, що 19 лютого 2017 року померла його матір ОСОБА_2 в м. Донецьку. Лікарське свідоцтво про смерть №75 від 20.02.2017 року видане КУ «Центральна міська клінічна лікарня №1 м. Донецька». Причиною смерті стала інтоксикація, рак тіла підшлункової залози з численними метастазами. Заявник звернувся у Докучаєвський міський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області для проведення державної реєстрації факту смерті, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що медичне свідоцтво про смерть не відповідає вимогам діючого законодавства. Встановлення факту смерті є необхідним для отримання свідоцтва про смерть, отримання виплати на поховання.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його присутності, на задоволенні заявленої вимоги наполягав.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.8 ч.1ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 доводиться сином ОСОБА_2
19 лютого 2017 року ОСОБА_2 померла в м. Донецьку внаслідок інтоксикації, рака тіла підшлункової залози з численними метастазами.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Заявник звернувся у Докучаєвський міський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області для проведення державної реєстрації факту смерті, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим, що медичне свідоцтво про смерть не відповідає вимогам діючого законодавства.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасом не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів входить м. Донецьк Донецької області, на території якого померла ОСОБА_2 Відповідно, документи про смерть видані на тимчасово окупованій території, до складу яких входить медичне свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті є недійсними та не створюють правових наслідків.
Одночасно, статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має права, визначені Конституцією та законами України.
Реалізувати своє право на отримання свідоцтва про смерть матері встановленого державного зразка заявник не має можливості, оскільки не може зареєструвати смерть в органах державної реєстрації, а документи, які підтверджують факт її смерті є недійсними через те, що видані незаконними органами.
Відповідно до ч.4 ст. 257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВРУ, підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч.2 ст.259 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів» зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
За таких обставин, оскільки заявник фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, і такий факт підтверджений належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 60, 62, 256 - 259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Докучаєвський міський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що настала 19 лютого 2017 року в м. Донецьку, внаслідок інтоксикації, раку тіла підшлункової залози з численними метастазами.
Рішення про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції - Волноваський районний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.С. Овчиннікова