221/2903/17
2-о/221/778/2017
16 червня 2017 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі Гуровій Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження,-
16.06.2017 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 08.08.2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2.
27 травня 2017 року о 09.20 годині вона народила доношену дівчинку, вагою 3540, 0 гр., на 40 тижні третьої вагітності, при одноплідних пологах. Дитина була народжена у пологовому відділенні КУ «Центральної міської клінічної лікарні 6 м. Донецька», що розташована на непідконтрольній українській владі території. Отримати свідоцтво про народження дитини українського зразку вона не має можливості через відсутність належних доказів її народження. Медичне свідоцтво про народження, яке є підставою для отримання в органах державної реєстрації актів цивільного стану України свідоцтва про народження, є недійсним, оскільки виданий медичним закладом на непідконтрольній українській владі території. З метою реєстрації народження дитини та отримання відповідного свідоцтва про народження заявниця просила встановити в судовому порядку факт народження першої дитини жіночої статі.
У судове засідання заявниця не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник заінтересованої особи заперечень проти заявлених вимог не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України визначені ст. 257-1 ЦПК України.
Зі свідоцтва про шлюб встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 08.08.2008 року.
Як зазначає заявниця, 27.05.2017 року о 09.20 годині вона народила дитину - дівчинку, вагою 3540, 0 гр., у пологовому відділенні КУ «Центральної міської клінічної лікарні 6 м. Донецька, що знаходиться на тимчасово окупованій території, про що їй було видано лікувальним закладом медичне свідоцтво про народження, яке заявниця надала у якості доказів народження дитини.
Відповідно до вимог частини 1ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України за № 52/5 від 18.10.2000 року, підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
Постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого
самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, але який регулює подібні за змістом відносини, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до частини 4 ст.13 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі.
Згідно консультативному висновку «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров'я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявниця, як мати дитини має право на звернення до суду із заявою про встановлення факту народження дитини. Досліджені судом докази у їх сукупності підтверджують факт народження ОСОБА_1 дитини, для проведення державної реєстрації народження якої існують об'єктивні перешкоди. Встановлення факту народження дитини породжує юридичні наслідки - надасть можливість заявнику отримати в державному органі України свідоцтво про народження дитини, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 223, 234, 256, 257-1 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини.
Встановити факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 доношеної дитини жіночої статі, вагою 3450, 0 гр., яка народилася на 40 тижні вагітності при одноплідних других пологах 27 травня 2017 року о 09.20 годині в Україні у м. Донецьку.
Батько дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає: АДРЕСА_1
Рішення суду підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волноваського районного суду Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С. Овчиннікова