справа № 274/629/17
провадження № 2/0274/788/17
16.06.2017 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мирославської сільської ради, Бердичівської районної державної адміністрації, третя особа: Управління Держгеокадастру в Бердичівському районі про визнання права власності на земельну частку(пай),-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) на території Мирославської сільської ради.
В обгрунтування позову зазначив, що 28.09.1994 року він був прийнятий на роботу трактористом в КСП "Мирославка". З 01.11.1996 року звільнено з господарства за власним бажанням. Рішенням сесії Мирославської сільської ради у 1996 році землю КСП було передано у колективну власність, та видано Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Мирославка" Мирославської сільської ради з списком - додатком громадян, які мають право на земельну частку (пай). При розпаюванні земель позивачу не видано сертифікат про право на земельну частку (пай) і не виділено її в натурі. Згідно довідки Управління Держгеокадастру в Бердичівському районі, позивача включено до вищевказаного списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП "Мирославка", Мирославської сільської ради. 14.02.2017 року. Бердичівська районна державна адміністрація не видала сертифікат на земельну частку (пай) по реформованому КСП "Мирославка", оскільки сетифікат не виготовлявся. Позивача було виведено з членів колгоспу після розпаювання земель, але КСП не внесло його до списку пайовиків, чим порушило його права.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Мирославської сільської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає.
Представник відповідача - Бердичівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи - Управління Держгеокадастру в Бердичівському районі в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Зясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст. 10 ЦПК України та у відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28.09.1994 року прийнятий в члени КСП "Мирославка" на роботу трактористом, та з 01.11.1996 року звільнений з господарства за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки(а.с. 8).
Згідно довідки Управління Держгеокадастру в Бердичівському районі, ОСОБА_1 включено до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 02-13 № 000011 від 29.04.1996 року по КСП "Мирославка" Мирославської сільської ради. (а.с. 7)
Згідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
На час розпаювання земель КСП "Мирославка" позивача помилково не була включена до списку громадян, що мають право на отримання земельної частки (паю), даний факт сторони не оспорюють.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) зазначено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 24 зазначеної постанови визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» N 899-IV від 05.06.2003 року, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:
- свідоцтво про право на спадщину;
- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Отже, позивач набув право на отримання земельної частки (паю), проте не отримав земельну частку (пай), даний факт сторонами не оспорюється.
Тому позовні вимоги позивача про визнання права на земельну частку (пай) підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 25 Земельного Кодексу України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) на території Мирославської сільської ради, Бердичівського району, Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: О.В. Замега