справа № 274/2529/17
провадження № 2-з/0274/25/17
16.06.2017 року м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Замега О.В., ознайомившись із заявою Поспєлової - ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
Поспєлова - ОСОБА_1 подала до суду заяву згідно якої просить з метою зебезпечення в подальшому її позовних вимог, накласти арешт на майно ОСОБА_2 Ємілії, що знаходиться по вул. Солдатська (Червоноармійська), 9 в м. Бердичеві, з тих підстав, що в квітні 2016 року ОСОБА_2 позичила у неї гроші в розмірі 500 доларів США, однак на даний час так і не повернула.
Подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог; єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального Кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 4 згаданої статті, за заявою заінтересованою особи, суд може забезпечити позов до подання позовної заяви, лише з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власнсті.
Відповідно до п.п. 1-4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зі змісту заяви вбачається, що позивачкою заявлено вимогу про забезпечення позову передчасно, та без надання будь-яких наелжних та допустимих доказів.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151 153 ЦПК України,-
В задоволенні заяви Поспєлової - ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом п»яти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання.
Суддя О.В. Замега