Провадження № 11-кп/774/872/17 Справа № 174/719/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
31 травня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро матеріали кримінального провадження № 12016040150000094 за апеляційною скаргою захисника та обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, не працюючого, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України;
Кримінальне провадження розглянуто за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
адвокат - ОСОБА_8 ,
обвинувачена - ОСОБА_6 ,
Вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначено їй покарання у виді арешту на 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено питання стосовно судових витрат.
Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.
Захисник в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадженн та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 виправдати у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції належним чином не враховано відомості про особу ОСОБА_6 її позитивну характеристику, що вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, не наведено жодних підстав для призначення покарання, пов'язаного із ізоляцією від суспільства, не встановлено, в чому полягає небезпечність засудженої для суспільства.
Судом не надано оцінку показам ОСОБА_6 щодо того, що вона не знала про підробку диплома, оскільки п'ять років навчалася в університеті, здавала іспити.
Більш того, ОСОБА_6 при прийнятті на роботу до Управління юстиції в Дніпропетровській області та Вільногірської міської ради, знала про необхідність проходження спеціальної перевірки, розуміла про те, що даний диплом буде перевірятися, і якби вона підозрювала про підробку диплома, то не влаштовувалася б на ці посади.
Крім того, суд першої інстанції надаючи оцінку показам свідка ОСОБА_9 , яка показала, що 27 та 29 квітня 2015 року ОСОБА_6 не подавалися документи, а були подані лише їх копії, не врахував, що це взагалі виключає склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки документ не подавався, а відтак відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона даного злочину за даними епізодами від 27.04.2015 та 29.04.2015.
Оцінюючи покази ОСОБА_6 , суд невірно врахував фактичні обставини справи, вказавши, що обвинувачена просила виправдати її за недоведеністю вини в інкримінованому злочині. Так, у своїй промові в судових дебатах, ОСОБА_6 просила її виправдати за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме прямого умислу, як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони, що підтверджувалося показами обвинуваченої.
Також не погодившись з вказаним вироком обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якійне оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом і викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину і правильність кваліфікації його діяння, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити. Вказує на неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через суворість. Просить пом'якшити їй покарання та призначити покарання у виді штрафу.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції належним чином не враховано відомості про особу ОСОБА_6 її позитивну характеристику, що вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, не наведено жодних підстав для призначення покарання, пов'язаного із ізоляцією від суспільства, не встановлено, в чому полягає небезпечність засудженої для суспільства.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винною та засуджено за те, що вона 09.09.2016 року змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ; до цього 24.12.2003 року змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_10 » згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ; перед цим 19.12.1994 року змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_12 » згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 ), у невстановленому місці та невстановлений час, за невстановлених обставин, отримала від невстановленої особи підроблений диплом спеціаліста (з додатком до нього) серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_14 , виданий 24.06.1998 року Київським національним економічним університетом за спеціальністю «Менеджмент» та здобула кваліфікацію економіст, з внесеними неправдивими відомостями про отримання останньою повної вищої освіти, з метою подальшого його використання під час влаштування на роботу.
Так, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », в кінці червня 2013 року, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, діючи навмисно, достовірно знаючи, що вона не навчалася в Київському національному економічному університеті та не закінчила його, усвідомлюючи, що диплом спеціаліста (з додатком до нього) серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_14 , виданий 24.06.1998 року Київським національним економічним університетом за спеціальністю «Менеджмент» є підробленим, використала його шляхом надання разом з іншими документами до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 21-а (на теперішній час м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 21-а), з метою призначення на посаду державного реєстратора реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції, призначення на яку згідно кваліфікаційних вимог потребує повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
На підставі поданих документів наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у Дніпропетровської області № 1539-к від 01.06.2013 року ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », з 01.07.2013 року призначено на посаду державного реєстратора реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції, до якого 02.07.2013 року наказом № І847-К внесені зміни.
Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », 27 квітня 2015 року, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, діючи умисно, достовірно знаючи, що вона не навчалася в Київському національному економічному університеті та не закінчила його, усвідомлюючи, що диплом спеціаліста (з додатком до нього) серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_14 , виданий 24.06.1998 року Київським національним економічним університетом за спеціальністю «Менеджмент» є підробленим, використала його шляхом надання разом з іншими документами до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, розташованого за адресою: Дніпропетровська область м. Вільногірськ, вул. Варена, 15, з метою призначення на посаду головного спеціаліста з загальних питань відділу загально-організаційного забезпечення, контролю, внутрішньої політики та зв'язків з ЗМІ виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як таку, що перебуває в кадровому резерві виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, призначення на яку згідно кваліфікаційних вимог потребує повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
На підставі поданих документів розпорядженням № 73-к/тр від 28.04.2015 року міського голови м. Вільногірська Дніпропетровської області, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », призначено на вищезазначену посаду.
Також, продовжуючи свій злочинний намір на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », 29 квітня 2015 року, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, діючи умисно, достовірно знаючи, що вона не навчалася в Київському національному економічному університеті та не закінчила його, усвідомлюючи, що диплом спеціаліста (з додатком до нього) серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_14 , виданий 24.06.1998 року Київським національним економічним університетом за спеціальністю «Менеджмент» є підробленим, використала його шляхом надання разом з іншими документами до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, розташованого за адресою : Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Варена, 15, з метою призначення на посаду головного спеціаліста з загальних питань відділу загально-організаційного забезпечення, контролю, внутрішньої політики та зв'язків з ЗМІ виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, за умовами контракту виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, призначення на яку згідно кваліфікаційних вимог потребує повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
На підставі поданих документів, розпорядженням № 78-к/тр від 29.04.2015 року міського голови м. Вільногірська Дніпропетровської області, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », призначено на вищезазначену посаду та з останньою укладено контракт зі строком дії з 29.04.2015 року до 02.06.2015 року.
Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_6 , яка на той час володіла прізвищем « ОСОБА_10 », 03 серпня 2015 року, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, діючи умисно, достовірно знаючи, що вона не навчалася в Київському національному економічному університеті та не закінчила його, усвідомлюючи, що диплом спеціаліста (з додатком до нього) серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_14 , виданий 24.06.1998 року Київським національним економічним університетом за спеціальністю «Менеджмент» є підробленим, використала його шляхом надання разом з іншими документами до виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, розташованого за адресою: Дніпропетровська область м. Вільногірськ вул. Варена, 15, з метою призначення на посаду головного спеціаліста з загальних питань відділу загально-організаційного забезпечення, контролю, внутрішньої політики та зав'язків з ЗМІ виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як таку, що пройшла за конкурсом та за результатами проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посади в органах місцевого самоврядування, призначення на яку згідно кваліфікаційних вимог потребує повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.
07 липня 2016 року близько 14.30 годин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння перебуваючи біля станції Дніпропетровського метрополітену «Покровська», розташованої по вул. Великій Діївській (Братів Трофимових) в м. Дніпрі, умисно, відкрито, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, заволодів майном ОСОБА_15 на загальну суму 601 гривня, після чого з викраденим з місця події зник..
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 підтримала свою апеляційну скаргу та відмовлась від апеляційної скарги захисника та просила залишити її без розгляду.
Захисник ОСОБА_8 підтримала лише апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 та просила її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, просила відмовити в її задоволені, вважала, що вирок необхідно залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників які приймали участь в ході апеляційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга захисника не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин, а також щодо кримінально-правової кваліфікації її дій, учасниками кримінального провадження не оспорюються сторонами, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.
Що стосується тверджень обвинуваченої про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої то вони ґрунтуються на матеріалах справи і заслуговують уваги
Статтею 414 КПК України передбачено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України апеляційний суд змінює вирок у випадку пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
Стаття 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції повинен був врахувати вимоги ст. ст. 50, 65 КК України та положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із наступними змінами) відповідно до якої призначаючи покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, повинен був обговорювати питання про можливість призначення передбаченого законом менш суворого покарання враховуючи, що обвинувачена вперше вчинила злочин, щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину.
Досліджуючи данні про особу обвинуваченої, суд повинен був з'ясувати її поведінку до вчинення злочину як у биту так і за місцем роботи, склад сім'ї.
Крім того, призначаючи основне покарання за альтернативною санкцією, суд першої інстанції, обравши самий суворий вид покарання у виді позбавлення волі, зобов'язаний був мотивувати у вироку, чому саме його він вважає за доцільним застосувати.
Проте суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, не в достатній мірі врахував, данні про особу обвинуваченої, яка відповідно до матеріалів кримінального провадження - раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має постійне місце поживання та роботи де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Зазначені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 без ізоляції її від суспільства і вважає за недоцільне застосування стосовно неї основного покарання у виді арешту, та вважає за доцільне призначити основне покарання у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати вимогам ст. ст. 50, 65 КК України і принципам індивідуалізації покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 408, 414 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити
Вирок Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року щодо ОСОБА_6 в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженою до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
_____________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4