5.1.2
Іменем України
08 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/96/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
суддів: Смішливої Т.В., Чиркіна С.М.,
при секретарі судового засідання Олійник О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, стягнення понесених витрат на надання правової допомоги,-
18 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (далі - Відповідач І, Держгеокадастр), кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (далі - Відповідач ІІ, Кваліфікаційна комісія), в якому Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Кваліфікаційної комісії щодо внесення подання від 05.12.2016 №16/678 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 003719 від 01.11.2013 ОСОБА_1;
- визнати протиправним рішення Кваліфікаційної комісії у формі протоколу щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 01.11.2013 № 003719;
- визнати протиправним та скасувати наказ Дергеокадастру від 14.12.2016 № 335 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 003719 від 01.11.2013.
В обґрунтування вказаних вимог в позовній заяві та письмових поясненнях Позивач посилається на такі обставини.
Позивач працювала на посаді інженера-землевпорядника у ТОВ «Землевпорядна фірма «ЛАН» (далі - ТОВ «ЗФ «Лан») на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 003719 (далі - сертифікат).
25.11.2016 Позивачу з сайту Держгеокадастру стало відомо, що Головним управлінням Держгеокадастру в Луганській області листом від 03.11.2016 № ДС-21-12-0.5-4149/18-16 було направлено до Держгеокадастру інформацію про розробку Позивачем документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та з питання проведення перевірки на предмет порушення Позивачем законодавства у сфері землеустрою. Подані Позивачем заперечення не були прийняті до уваги.
Держгеокадастр листом від 15.12.2016 повідомив Позивача, що наказом від 14.12.2016 № 335 сертифікат Позивача було анульовано на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 05.12.2016 № 16/678.
Позивач вважає зазначені дії та рішення відповідачів незаконними з таких підстав: жодної перевірки професійної діяльності Позивача відповідачами не проводилося, актів перевірки не складалося; жодний з документів відповідачів не містить обгрунтування встановлення факту саме грубого порушення законодавства Позивачем; в чинному законодавстві відсутнє чітке визначення поняття грубого порушення законодавства в земельній сфері як підстави для притягнення до відповідальності інженера-землевпорядника; Позивач була виконавцем лише 8-ми землевпорядних робіт із 14-ти, які виконувало ТОВ «ЗФ «Лан», з 16-ти правопорушень, що зазначені в листі ГУ Держгеокадастру (2 з 16-ти правопорушень взагалі не стосуються землевпорядних робіт, що виконувалися ТОВ «ЗФ «Лан»); наявність грубих правопорушень в діях Позивача не підтверджена висновками держаної експертизи землевпорядної документації (жодних негативних висновків виконані Позивачем роботи не отримали, поверталися на доопрацювання, недоліки усувалися).
Позивач та представник Позивача у судовому засіданні підтримали доводи, зазначені в позові та додаткових поясненнях, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки оскаржені дії та рішення відповідачів порушують право позивача на продовження професійної діяльності. В останнє судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник І-го Відповідача - Держгеокадастру в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала усні та письмові пояснення щодо змісту заперечень (т.1 а.с 47-54), в яких зазначила, що Держгеокадастр не проводив перевірки ТОВ «ЗФ «Лан», перевірялося дотримання вимог земельного законодавства сертифікованими інженерами-землевпорядниками ТОВ «ЗФ «Лан», отже акт перевірки суб'єкта господарювання не складався та не мав бути складеним відповідно до вимог чинного законодавства.
В листі Головного управління Держгеокадастру в Луганській області до Кваліфікаційної комісії було від 03.11.2016 за № ДС-21-12-0.5-4149/18-16 зазначено 16 порушень законодавства у сфері землеустрою, яких припустилися інженери-землевпорядники ТОВ «ЗФ «Лан» ОСОБА_1 та ОСОБА_2. До листа були додані копії висновків держаної експертизи землевпорядної документації, висновки відділу Держгеокадастру про відмову в погодженні проектів, інші документи на підтвердження наявності цих порушень. Жодних з цих висновків Позивач не оскаржувала, отже, фактично визнала наявність правопорушення.
Держгеокадастр вважає, що з аналізу діяльності Позивача на підставі зазначених в листі ГУ Держгеокадастру порушень та доданих до нього документів, відповідачами встановлено систематичне та грубе порушення чинного законодавства Позивачем у великій кількості робіт, які повертались розробнику на доопрацювання. Майже всі недоліки, зазначені у висновках експертизи та висновках відділу Держгеокадастру про відмову в погодженні проекту, не усунуті на сьогодні. А ні з позову, а ні з пояснень Позивача не вбачається, які саме вимоги закону порушили відповідачі, приймаючи оскаржені рішення. Отже, рішення відповідачів законні та прийняті в межах наданих відповідачам повноважень. Тому, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник ІІ-го Відповідача - Кваліфікаційної комісії жодного разу в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (том 1 а.с. 35, 86, 96, том 3 а.с. 108, том 5 а.с.101), заперечень проти позову суду не надав.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, суд розглядає справу в порядку ст.41 КАС України в межах заявлених позовних вимог. Судом встановлені такі обставини.
За наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 01.11.2013 за № 464 Позивачу - ОСОБА_1 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 003719 (т.1 а.с. 13).
03.11.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області до Кваліфікаційної комісії направлено лист за вих. № ДС-21-12-0.5-4249/18-16, в якому управління просить провести перевірку на предмет порушення інженерами-землевпорядниками ТОВ «Землевпорядна фірма «ЛАН», в тому числі ОСОБА_1, законодавства у сфері землеустрою. В самому листі зазначено про наявність додатків на 20-ти аркушах (том 2 а.с.22-23).
На вимогу суду представник Держгеокадастру надала до матеріалів справи копії документів, що надсилалися як додатки до вказаного листа, серед яких 10 висновків державної експертизи землевпорядної документації щодо повернення документів на доопрацювання, 4 висновки відділу Держгеокадастру про непогодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність та 2 рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Судом встановлено, що до листа ГУ від 03.11.2016 були додані висновки Державної експертизи землевпорядної документації від 29.04. 2016 № 46, від 23.06.2016 № 99, від 23.06.2016 № 100, від 23.06.2016 № 101, від 28.06.2016 № 126, від 28.09.2016 № 127, від 28.09.2016 № 128, від 07.10.2016 №136, від 07.10.2016 № 137, від 12.10.2016 № 157, у яких зазначено, що технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та повертається на доопрацювання; а також додані висновки відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області від 26.09.2016 № 895, від 26.09.2016 № 896, від 26.09.2016 № 847, від 26.09.2016 № 898 про не погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність територіальних громаді сіл, селищ для будівництва та обслуговування будівель комунальних закладів освіти та культури (том 2 а.с. 24-43)
Серед зазначених документів відсутні негативні висновки державної експертизи землевпорядної документації стосовно виконаних землевпорядних робіт.
Відсутність негативних експертних висновків за землевпорядними роботами, інформація щодо яких надсилалася вказаним листом ГУ, також підтвердила в своїх показаннях ОСОБА_3 яку суд на вимогу представника Держгеокадастру допитав як свідка.
Так, свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона працює завідувачем сектору державної землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Луганській області. Свідок зазначила, що як експерт вона перевіряла землевпорядну документацію, у тому числі виготовлену Позивачем. Підставою для направлення листа № 21 послугували численні порушення при оформленні технічної документації, допущені співробітниками ТОВ "ЛАН" - ОСОБА_1, та Позивачем - ОСОБА_2 Зокрема з 29-ти проектів, які знаходились у неї на перевірці, 16-ть були повернуті на доопрацювання. Порушення в більшій частині повторювались, тобто були систематичними, стосувались нормативно грошової оцінки землі, відсутності повного комплекту необхідних документів, або ідентифікаційних ознак земельних ділянок, таких як кадастрові номери.
28.11.2016 за вих. № 246/с ТОВ «ЗФ «Лан» направив до Кваліфікаційної комісії заперечення на вищевказаний лист з документами на обґрунтування зауважень, в якому зазначив, що на протязі 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області виконувалась обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації, але жодна з цих документацій не отримала негативного висновку, лише висновки про повернення на доопрацювання. Більшість зауважень спричинені відсутністю чітких норм і правил для оформлення кожного виду землевпорядної документації та форми матеріалів, що входять до їх складу. Просив при проведенні перевірки на предмет порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою врахувати надані пояснення (т.1 а.с. 18-23).
Розглянувши лист Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 03.11.2016 за вих.№ ДС-21-12-0.5-4249/18-16 Кваліфікаційна комісія прийняла рішення, яке оформлено протоколом засідання від 30.11.2016 №12 щодо направлення подання до Держгеокадастру про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника від 01.11.2013 № 003719(т.1 а.с. 114-119).
В обґрунтування підстав прийнятого рішення в протоколі засідання комісії є посилання на наявність грубих порушень Позивачем вимог чинних нормативно-правових актів у галузі земельних відносин, встановлених норм і правил у сфері землеустрою стосовно землевпорядної документації, якій надавалася експертна оцінка (10 робіт), зокрема:
- порушення ст.ст. 26, 45, 46 Закону України «Про землеустрій», порушення вимог Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 №213, ст.15 Закону України «Про оцінку»;
а також стосовно землевпорядної документації з оформлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ цього району для будівництва та обслуговування будівель комунальних закладів освіти та культури (4 проекти), а саме:
- порушення вимог ст.50 Закону України «Про землеустрій», ст 8, 92, 123 ГКУ, ст.ст. 79-1, 83 ЗКУ та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI (т.1 а.с. 117-119).
Таким чином, 2 рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не були вказані в протокольному рішенні як такі, що свідчать про грубе порушення Позивачем законодавства у земельній сфері. Тому суд не надає оцінку цим обставинам, оскільки вони не мали негативних наслідків для Позивача, отже є по-за межами предмету розгляду даної справи.
Однак, як вбачається з протоколу засідання, воно не містить обгрунтування мотивів висновків комісії стосовно визнання всіх перелічених в ньому правопорушень грубими. Тяжкість наслідків, що мали вказані правопорушення для заявників виконання землевпорядних робіт, а також можливість їх наступного усунення, комісією не з'ясовувалися, оцінка цим обставинам не надавалася.
В Поданні Кваліфікаційної комісії від 05.12.2016 № 16/678 зазначено, що відповідно до протокольного рішення (протокол від 30.11.2016 №12) Кваліфікаційна комісія пропонувала анулювати, в тому числі, й кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (т.1 а.с. 61-67, 112-113).
Єдиною підставою для анулювання сертифікатів в цьому Поданні зазначено результати проведення Держгеокадастром обов'язкової державної експертизи документації із землеустрою, за висновками якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оцінено негативно (абзац другий т.1 а.с.61). Номери та дати зазначених негативних висновків експертизи в Поданні не зазначені.
Однак, як встановлено судом, жодних негативних висновків державної експертизи документації із землеустрою стосовно землевпорядних робіт на розгляд Кваліфікаційної комісії з листом Головного управління Держгеокадастру в Луганській області від 03.11.2016 за вих. № ДС-21-12-0.5-4249/18-16 не направлялося.
Відповідачі не довели наявності інших негативних експертних висновків щодо якості землевпорядних робіт Позивача, які б розглядала Кваліфікаційна комісія, оскільки не надали суду належних доказів на підтвердження цих обставин, а протокольне рішення комісії не містить посилання на іншу інформацію, ніж надана з листом ГУ Держгеокадастру в Луганській області від 03.11.2016 за вих. № ДС-21-12-0.5-4249/18-16 ГУ, що перебувала на їх розгляді та прийнята до уваги під час постановлення оскарженого рішення.
Таким чином, Подання комісії, що надсилалося Держгеокадастру для прийняття оскарженого наказу, містить посилання на інші обставини (наявність негативних висновків експертизи), ніж встановлені Кваліфікаційною комісією в протокольному рішенні. Зазначені в Поданні обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, отже є недостовірною інформацією стосовно позивача.
Листом від 05.12.2016 №16/678 Кваліфікаційна комісія направляла Держгеокадастру як Подання про анулювання сертифікатів так і витяг з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії для прийняття відповідного наказу (т.1 а.с.111).
З посиланням на лист комісії від 05.12.2016 №16/678 Держгеокадастром прийнято наказ від 14.12.2016 № 335, яким анульовано кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, перелік яких зазначено в додатку до наказу (в тому числі й кваліфікаційний сертифікат ОСОБА_1.); а також зобов'язано управління державної експертизи внести відомості про анулювання цих сертифікатів до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників не пізніше ніж через три робочі дні після підписання цього наказу (т.1 а.с. 58-59).
Таким чином, як Подання про анулювання сертифікатів так і витяг з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії були підставами прийняття оскарженого наказу Держгеокадастру.
Однак, в самому оскарженому наказі також не зазначено, в чому саме полягає грубе порушення Позивачем законодавства у земельній сфері, які обставини взяті до уваги для таких висновків.
Держгеокадастр листом від 15.12.2016 № 31-28-0.23-19544/2-16 повідомив Позивача, що відповідно до наказу від 14.12.2016 № 335 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», Позивачу анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 01.11.2013 № 003719 на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 05.12.2016 № 16/678 відповідно до ч.19 ст.66 та ч.3 ст.68 Закону України «Про землеустрій» (т.1 а.с. 14).
За встановлених обставин справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
На спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858).
Згідно із частиною другою статті 25 Закону України № 858 відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.
Статтею 26 Закону № 858 передбачено, що розробниками документації із землеустрою є фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Згідно з статтею 28 Закону № 858 розробники документації із землеустрою зобов'язанні дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.
Позивачем на вимогу суду надана вся землевпорядна документація, висновки щодо оформлення якої були додатками до листа Головного управління Держгеокадастру в Луганській області від 03.11.2016 за № ДС-21-12-0.5-4149/18-16, титульні листи якої (зворотній бік) засвідчені особистим підписом та печаткою позивача з визначенням її як відповідальної особи за дотримання вимог законодавства при виконанні цих робіт із землеустрою (т.2 а.с.66, 103, 144, 181, т.3 а.с.2, 54, 258, т.4 а.с.2, 83, 157, т.5 а.с.2, 64).
Отже, з урахуванням вимог частини другої статті 25 Закону № 858 судом встановлено, що Позивач є відповідальною особою за якість виконання робіт із землеустрою за всіма 14-ттю висновками (10 експертних та 4 відділу Держгеокадастру), щодо яких приймалося оскаржене рішення комісією.
Як встановлено судом, акт перевірки Держгеокадастром не складався та на засіданні від 03.11.2016 Кваліфікаційною комісією не розглядався, що визнається сторонами та підтверджено протоколом засідання.
Суд зазначає, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України (ст.61-1 Закону України "Про землеустрій"); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (ст. 68 Закону України "Про землеустрій")
В даних спірних правовідносинах розглядалося питання про позбавлення позивача сертифікату інженера-землевпорядника не на підставі акту складеного за результатами здійснених заходів державного нагляду (ст.61-1 Закону), на підставі письмового звернення ГУ Держгеокадастру (ст.68 Закону).
За таких обставин акт перевірки не є обов'язковою підставою для прийняття рішення щодо позбавлення кваліфікаційного сертифіката Позивача.
Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 28.11.2012 № 739, зареєстрованого Мін'юстом України 07.12.2012р. за № 2039/22351 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.5. Порядку до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, серед іншого, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України; прийняття рішень про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання чи зупинення сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.
Згідно з пунктом 2.1. Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.
Пунктами 2.6., 2.7. Порядку передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.
Пунктами 6, 7 Розділу ІІ Порядку передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.
Відповідно до пунктів 19, 20 Розділу ІІІ Порядку Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, у тому числі за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України «Про землеустрій».
Зазначені норми кореспондуються між собою та свідчать, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідком розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру лише у разі встановлення грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно - правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Отже, відповідно до вказаних норм законодавства Наказ приймається на підставі Подання, а Подання має відповідати змісту протокольного рішення. Саме Наказ та протокольне рішення можуть бути предметом розгляду в суді. Тому, на думку суду, позивачем обрано хибний спосіб захисту стосовно оскарження дій комісії щодо внесення Подання. Суд зазначає, що вказані дії є лише похідними від прийнятого комісією протокольного рішення щодо внесення такого Подання, а тому не мають правових наслідків для Позивача та не можуть бути самостійним предметом позову.
У зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в частині протиправним рішення Кваліфікаційної комісії у формі протоколу щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката Позивача слід відмовити за необгрунтованістю.
Спірним питанням цієї справи є наявність грубого порушення норм законодавства в земельній сфері як підстави для анулювання сертифіката Позивача, а також обгрунтованість висновків оскаржених рішень відповідачів, що приймали їх на підставі наявної в них інформації.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд погоджується з доводами сторін, що на сьогоднішній день норми чинного законодавства не містять чіткого визначення поняття грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно - правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою як підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді анулювання вказаного сертифікату.
Тому при вирішенні цієї справи суд керується принципом правової визначеності, який має широке застосування у практиці Європейського Суду з прав людини.
У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, рішення від 18.12.2008) суд зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».
Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо обґрунтованості оскаржених рішень та наявності правових підстав встановлення відповідачами факту грубого порушення Позивачем норм земельного законодавства на підставі висновків обов'язкової державної експертизи документації із землеустрою, за якими проекти землеустрою поверталися на доопрацювання, що перебували на розгляді у комісії, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 17.06.2004 № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Згідно зі статтею 35 вищеназваного Закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.
Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
З зазначених вище норм вбачається, що лише негативний висновок експертизи може повною мірою свідчити про невідповідність вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам об'єкту дослідження - роботи землевпорядника, а отже, бути належним доказам наявності цих обставин як підстави для прийняття обґрунтованого рішення про встановлення факту грубого порушення інженерами-землевпорядниками норм земельного законодавства.
Таким чином, рішення відповідачів суд визнає необґрунтованим в частині встановлення факту грубого порушення Позивачем норм земельного законодавства, що прийняте на підставі 10-х висновків Державної експертизи землевпорядної документації від 29.04.2016 № 46, від 23.06.2016 № 99, від 23.06.2016 № 100, від 23.06.2016 № 101, від 28.06.2016 № 126, від 28.09.2016 № 127, від 28.09.2016 № 128, від 07.10.2016 №136, від 07.10.2016 № 137, від 12.10.2016 № 157, у яких зазначено, що технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та повертається на доопрацювання, що полягало в порушенні позивачем вимог статей 26, 45, 46 Закону України «Про землеустрій», порушення вимог Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 №213, ст.15 Закону України «Про оцінку».
Стосовно обґрунтованості висновків протокольного рішення та прийнятого на його підставі наказу про анулювання сертифікату Позивача, в частині встановлення факту грубого порушення Позивачем норм земельного законодавства, що прийняті на підставі 4-х висновків відділу Держгеокадастру стосовно оформлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, оскаржені рішення в цій частині приймалися на підставі 4-х висновків відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області від 26.09.2016 № 895, від 26.09.2016 № 896, від 26.09.2016 № 847, від 26.09.2016 № 898 про не погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ для будівництва та обслуговування будівель комунальних закладів освіти та культури (том 2 а.с. 34-41).
Так, за висновками відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області не погоджено було проекти щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність територіальних громаді сіл, селищ в особі Станично-Луганської ради:
- для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Красноталівський навчально-виховний комплекс Станично-Луганського району Луганської області» з причин невідповідності проекту вимогам ст.50 Закону України «Про землеустрій» через відсутність копії клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту, копій правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна (висновок від 26.09.2016 № 896, т.2 а.с. 36-37);
- для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Артемівський навчально-виховний комплекс Станично-Луганського району Луганської області» (висновок від 26.09.2016 № 847, т.2 а.с. 38-39);
- для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Станично-Луганській районний центр дитячої та юнацької творчості «Світанок» (висновок від 26.09.2016 № 898, т.2 а.с. 40-41);
- для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Широкіська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Станично-Луганського району Луганської області (висновок від 26.09.2016, № 895 а.с.34-35).
Після усунення недоліків було проведено повторну експертизу двох об'єктів, а саме: висновком відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області від 31.10.2016 № 4/82-16 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Широкіська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Станично-Луганського району Луганської області (т.1 а.с. 259).
А також висновком відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області від 10.03.2017 № 100/82-17 погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель комунального закладу «Артемівський навчально-виховний комплекс Станично-Луганського району Луганської області» Зазначені обставини визнавалися сторонами в суді (т.3 а.с.176).
Отже, порушення вимог ст.50 Закону України «Про землеустрій», ст. 8, 92, 123 ГКУ, ст. ст. 79-1, 83 ЗКУ та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI, що були припущені Позивачем при складанні цих проектів, ним не оспорюються, однак наслідки таких порушень можуть бути усунуті, вони не мають тяжких наслідків для замовника та не порушують його права на отримання даних земельних ділянок в комунальну власність.
Тому висновки протокольного рішення та прийнятого на його підставі наказу про анулювання сертифікату Позивача в частині встановлення факту грубого порушення Позивачем норм земельного законодавства, що прийняті на підставі 4-х висновків відділу Держгеокадастру, і в цій частині необґрунтованими.
Таким чином, судом встановлено, що Кваліфікаційною комісією з порушенням норм чинного законодавства та без врахування усіх істотних обставин, було ухвалено рішення у формі протоколу від 30.11.2016 №12 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 003719 від 01.11.2013.
А враховуючи протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30.11.2016 №12, також наявні правові підстави для скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2016 № 335 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 003719 від 01.11.2013.
Щодо вимог Позивача стосовно стягнення з відповідачів витрат за надання правової допомоги суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги, передбачених законом.
Частиною третьою статті 90 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюються законом.
Стаття 2 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Таким чином, підставою для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу у адміністративних справах є документальне підтвердження участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Позивачем на підтвердження факту отримання цих послуг надано суду наступні документи: договор про надання правової допомоги між Позивачем та Громадською організацією «Фундація правників Слобожанщини» у загальному розмірі 3500,00 грн, згідно з Договором про надання правової допомоги від 03.01.2017 № 03/01-2-17 та квитанцію №48 від16.01.2017 (т.1 а.с. 27, 28).
Як вбачається з вказаного договору, юридична особа зобов'язувалася надати Позивачу послуги з правової допомоги, а саме: надати юридичну консультацію, здійснити підготовку позовної заяви. Відповідно до пункту 5 вказаного договору сплата послуг здійснюється протягом 3-х робочих днів після укладення договору. Суду надані лише ксерокопії цього договору та квитанції про оплату цих послу. Оригінали цих документів, а також акт виконаних робіт на підтвердження належного виконання умов договору як підстави для стягнення цих витрат суду Позивачем не надавалися.
заявлені клопотання, підготовлені та надані письмові пояснення, подані докази, прийнято участь у дослідженні доказів, подані усні заперечення, написання письмової заяви про збільшення позовних вимог (8 годин) - 4800,00 грн, на підтвердження чого Позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг до додаткової угоди від 23.01.2017 до договору від 03.01.2017 № 03/01-17 (т.1 а.с. 27,28).
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КАС України надані суду документи не є належними доказами фактичних витрат Позивача на правову допомогу з таких підстав.
Безпосередньо в судовому засіданні інтереси Позивача представляв ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності (т.1 а.с. 55). Документів на підтвердження правового зв'язку особи представника, що фактично здійснював надання послуг правової допомоги Позивачу та Громадською організацією «Фундація правників Слобожанщини» Позивачем суду не надано.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, що складені та підписані повноважним представником позивача, якому Громадською організацією «Фундація правників Слобожанщини» на підставі вказаних договорів з Позивачем доручено виконання обов'язків з надання послуг правової допомоги Позивачу в цій справі.
Отже, Позивачем на виконання вимог статті 71 КАС України суду не надано належних доказів, у тому числі оригіналів документів, на підтвердження факту надання правової допомоги їй саме Громадською організацією «Фундація правників Слобожанщини», а також доказів оплати юридичних послуг ОСОБА_5
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту отримання правової допомоги Позивачем саме від Громадської організації «Фундація правників Слобожанщини» та обгрунтованості цих витрат Позивача, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем витрати на оплату правової допомоги не знайшли свого документального підтвердження в судовому засіданні, тому відповідно до вимог ч.1 ст.94 вони не підлягають присудженню на рахунок Відповідача.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України № 3674-VI передбачені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви не майнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем в позовній заяві заявлені три позовні вимоги немайнового характеру та надано документ про сплату судового з бору в сумі 1280,00 грн ( том 1 а.с.11), тобто позивачем не доплачений судовий збір за одну немайнову позовну вимогу в розмірі 640,00 грн.
З наведених підстав, сума судового збору у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом задоволено одну вимогу немайнового характеру звернену до І-го Відповідача та одну вимогу немайнового характеру звернену до ІІ-го Відповідача, в задоволенні третьої вимоги немайнового характеру відмовлено.
Також суд зазначає, що ІІ-й Відповідач - кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру, є колегіальним органом, створюється Державною службою України з питань геодезії картографії та кадастру в своєму складі та не має власного балансу, рахунків, тому суд дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн покладаються на Позивача, а 1280,00 грн підлягають стягненню з Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру на користь Позивача.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, стягнення понесених витрат на надання правової допомоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 05.12.2016 про внесення подання Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 01.11.2013 № 003719;
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 14.12.2016 № 335 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 003719 від 01.11.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909; банк отримувача -ГУДКCУ в Луганській області; код банку отримувача (МФО) - 804013; рахунок отримувача - 31217206784080; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - *; 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за позовом (ПІБ), Луганський окружний адміністративний суд) судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 13 червня 2017 року.
Головуючий суддя В.С. Шембелян
Суддя Суддя С.М. Чиркін Т.В. Смішлива