ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" червня 2017 р. №809/694/17
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.05.2017 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідь на звернення позивача від 27.03.2017 року до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 станом на 05.05.2017 року ОСОБА_1 надана не була. Тому позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаного звернення та зобов'язати надати йому відповідь.
18.05.2017 року судом відповідно до пункту 1 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
09.06.2017 року представником відповідача подано заперечення проти позову, в якому зазначено, що згідно "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказані дисциплінарні провадження передано для розгляду до Вищої ради правосуддя, про що позивача було повідомлено листом від 11.04.2017 року.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року за №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського самоврядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом та Регламентом затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16, із змінами, внесеними рішенням Комісії від 17.11.2016 №155/зп-16.
Судом встановлено, що 27.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 в якій просив повідомити його про стан розгляду поданих ним скарг щодо неправомірних дій суддів.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11.04.2017 року за №Д-2050/17, ОСОБА_1 була надана відповідь на його звернення від 27.03.2017 року та зазначено, що відповідно до норм Закону України "Про судоустрій і статус суддів" повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження та розгляд скарг на дії суддів віднесені до компетенції Вищої ради правосуддя, а тому запитувані ним скарги, було передано на розгляд до Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 31 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Статтею 108 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
Таким чином з моменту набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не відноситься функція щодо здійснення дисциплінарного провадження та розгляд скарг на дії суддів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вказаних норм КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність свої дій.
Таким чином вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення та зобов'язання останнього надати позивачу відповідь є необґрунтованими, оскільки заява позивача від 27.03.2017 року розглянута Вищої кваліфікаційної комісії суддів, про що листом від 11.04.2017 року за №Д-2050/17 ОСОБА_1 було повідомлено у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивачем є безпідставними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
в задоволенні позову відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.