Провадження № 11-кп/774/906/17 Справа № 206/7214/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
07 червня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 12016040700001353 за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Учасники судового провадження :
прокурор - ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
Не погодившись з ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати через істотне порушення вимог кримінально - процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції задовольняючи клопотання потерпілого ОСОБА_8 про відмову від підтримання обвинувачення у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_6 є його племінником, чип порушив вимоги примінально-процесуального закону України.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України закрито у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від обвинувачення.
Згідно ухвали суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрито за вчинення злочину за таких обставин: 25.11.2016 року приблизно о 10 годин 00 хвилин реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_9 , якого він ввів в оману стосовно наміру своїх дій, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, відчинив ключем, який мав при собі, вхідні двері будинку, та увійшов з ОСОБА_9 у прихожу.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, разом з ОСОБА_9 , який не усвідомлював злочинних намірів, за допомогою пилки по металу демонтував та виніс із будинку АДРЕСА_1 газовий котел опалювання, вагою 50,0 кг, що належав ОСОБА_8 та з місця скоєння злочину разом з ОСОБА_9 зникли, у подальшому, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 248,00 гривень.
В ході апеляційного розгляду прокурор, підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області, просив її задовольнити у повному обсязі та просив ухвалу суду скасувати у зв'язку з необгрунтованістю.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області та просив ухвалу суду суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників які приймали участь в ході апеляційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який приймав участь при здійсненні розгляду справи у суді першої інстанції підягає задоволенню з наступних підстав
Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
- затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
- закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 цього кодексу;
- повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
- направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є незастосування або неправильне застосування вимог КПК, що перешкодило або могло перешкодити суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження, встановити істину, забезпечити права і законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів, аналізуючи ухвалу суду першої інстанції, зокрема зміст ухвали та форму викладення, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У силу засади диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства до числа процесуальних прав потерпілого (приватного обвинувача) належить його право на відмову від обвинувачення. Оскільки приводом до початку кримінального переслідування у провадженні у формі приватного обвинувачення є порушення приватного права, що належить конкретній особі, то цілком природно вона повинна мати можливість вибору форми його правового захисту, у тому числі й право впливати на рух кримінального провадження.
З огляду на це, законодавець передбачив підставу закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що безпосередньо залежать від волевиявлення особи, яка постраждала від кримінального правопорушення, - відмову потерпілого від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України).
На відміну від прокурора, який може відмовитися від підтримання державного обвинувачення, якщо в результаті судового розгляду дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується (ч. 1 ст. 340 КПК України), підстави відмови потерпілого (приватного обвинувача) від обвинувачення законодавчо не регламентовані. Причини прийняття такого рішення можуть бути досить різноманітними та така відмова від обвинувачення може бути заявлена потерпілим у будь-який час судового розгляду.
У цьому контексті є всі підстави розглядати відмову потерпілого від обвинувачення як одну з альтернативних форм вирішення кримінально-правових конфліктів.
Згідно з вимогами ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Якщо дана обставина виявилася під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 дійсно надав заяву про примирення з обвинуваченим ОСОБА_6 у якій просив закрити кримінальне провадження.
При цьому розглядаючи дану заяву суд першої інстанції прийшов хибного висновку про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням, оскільки обвинувачений приходиться потерпілому племінником, та він не бажає притягати його до кримінальної відповідальності.
Як передбачено ч. 3 ст. 477 КПК України право відмовитись від обвинувачення передбаченого ст. 185 КК України належить виключно якщо даний злочин вчинено чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, близькі родичі -це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
В ході апеляційного розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є плимінником потерпілого ОСОБА_8 , тобто не є близьким родичем в частині тлумачення данного переліку передбаченого ст. 3 КПК України, не проживає разом з потерпілим та не веде сумісного господарства, а отже суд першої інстанції прийшов хибного висновку про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від обвинувачення.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що ухвала суду першої інстанції необгрунтована та не відповідає вимогам ст. 370, 372 КПК, оскільки не містить встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки суд навів в ухвалі встановлені обставини, однак у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від обвинувачення щодо ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не обґрунтовано задовольнив клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження на підставі ч. 7 ст. 284 КПК України.
Беручи до уваги той факт, що чинним КПК України, з одного боку, чітко визначено повноваження суду апеляційної інстанції, до яких не входить дослідження обставини, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції - без клопотання учасників судового провадження, оскільки останнє покладено кримінальним процесуальним законом саме на суд першої інстанції, який цих вимог не дотримався, з другого боку, в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять вищезазначені порушення вимог чинного законодавства, але, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог ст. 7 КПК України, суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений можливості винести рішення у кримінальному провадженні, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 412 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року якою кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_6 закрито у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
_____________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4