02 червня 2017 р. справа № 804/7939/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чорної В.В.
при секретарі судового засідання Ставицькому О.В.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1
відповідача Лозової Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення № 13653-13 від 29.08.2016 р., -
16 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 13653-13 від 29.08.2016 р. Про визначення йому грошових зобов'язань з транспортного податку.
В обґрунтування позову, позивач посилається на безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 13653-13 від 29.08.2016 р., оскільки при його винесенні не враховано вимоги ст. 267 Податкового кодексу України. Вважає, що транспортний податок не повинен йому нараховуватись, оскільки ринкова вартість транспортного засобу є меншою, ніж визначена в п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, а отже, в даному випадку відсутній об'єкт оподаткування. Посилаючись на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що з огляду на приписи Закону України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та ст. 267 Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний сплачувати транспортний податок (а.с. 30-31).
В судовому засіданні 02.06.2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача Лозова Г.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, наведені у запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
У власності ОСОБА_3 перебуває легковий автомобіль Toyota Land Cruiser, 2013 року випуску, об'ємом двигуна 4461 куб. см, який зареєстровано у встановленому законом порядку 21.12.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.10).
29.08.2016 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 13653-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25 000 грн. за 2016 рік (а.с. 8).
Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України, введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.
З 01.01.2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII.
Згідно нової редакції вказаної норми, підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено новий об'єкт оподаткування.
Так, з 01.01.2016 року об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті Кодексу.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 7/11 від 13.07.2016 р. (пункт 3.2) визначено, що об'єкт оподаткування транспортним податком визначається відповідно до ст. 267 ПК України.
Надаючи оцінку наявності об'єкта оподаткування з огляду на середньоринкову вартість автомобіля, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (що у 2016 році становить 1 033 500 грн.).
Як вже зазначалося вище, така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, представник відповідача надав розрахунок вартості автомобіля, належного відповідачу, згідно якого вартість вказаного автомобіля складає 1 033 620 грн. (а.с. 28). При цьому, пробіг, як елемент, обов'язковий для здійснення розрахунку вартості автомобіля, був визначений відповідачем на рівні 50 000 км.
Заперечуючи, що автомобіль, належний ОСОБА_3, має таку вартість, представник позивача зазначив, що станом на 10.02.2017 року пробіг автомобіля становив 110 118 км, що істотно знижує його вартість.
З акту приймання-передачі автомобіля від 10.02.2017 р. для надання послуг з технічного обслуговування автомобіля Toyota Land Cruiser, 2013 року випуску, належного ОСОБА_3, показання пробігу становить 110 118 км. (а.с. 38).
Згідно довідки Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області № СВ-4344 від 29.05.2017 р., з даним автомобілем 09.02.2017 р. дійсно сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвело до його ушкодження.
Оглянувши на місці речовий доказ - автомобіль Toyota Land Cruiser, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належний громадянину ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, судом встановлено, що станом на 02.06.2017 року пробіг вказаного автомобіля становить 112 229 км, що підтверджено відповідним протоколом огляду, підписаним представниками всіх сторін.
Отже, відповідачем при здійсненні розрахунку було невірно використано вихідні дані (зокрема, щодо фактичного пробігу автомобіля), що потягло неправильне визначення його вартості та, як наслідок, помилкове віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Натомість, за наявності пробігу понад 100 000 км, вартість вказаного авто є меншою, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, яка згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» складала 1378 грн. (тобто, менше ніж 1 033 500 грн.).
Отже, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган помилково відніс вказаний легковий автомобіль до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення № 13653-13 від 29.08.2016 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25 000 грн., підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову, а саме згідно квитанції № 0.0.641445437.1 від 26.10.2016 р. на суму 551,20 грн. (а.с. 3).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 13653-13 від 29.08.2016 р.
Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39499924) на користь ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_2) за рахунок її бюджетних асигнувань сплачений згідно квитанції № 0.0.641445437.1 від 26.10.2016 р. судовий збір в сумі 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 06.06.2017 року.
Суддя В.В. Чорна