08 листопада 2016 р. Справа № 804/6414/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-Дніпропетровська ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 26 234, 04 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача.
Заперечень на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1, платник, відповідач) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець від 26.01.2015р. та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі від 27.01.2015р. за 041715008710.
Відповідно до вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів та згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої власноруч до позивача здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку зі ставкою.
Платником було подано до Дніпропетровської ОДПІ декларації по єдиному податку з фізичних осіб, у яких відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати у загальному розмірі 26 234, 04 грн., а саме:
-податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2015 року за №9275471778 від 08.02.2016р., у якій самостійно визначено до сплати 1902, 04 грн. (граничний термін сплати - 09.02.2016р.);
-податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2015 року за №9275471315 від 08.02.2016р., у якій самостійно визначено до сплати 6120, 00 грн. (граничний термін сплати - 09.02.2016р.);
-податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2015 рік за №9275471890 від 08.02.2016р., у якій самостійно визначено до сплати 18 212, 00 грн. (граничний термін сплати - 19.02.2016р.).
У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачено не було.
Таким чином, податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, яке підлягає сплаті відповідачем становить 26 234, 04 грн
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені главою 1 Розділу XIV ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.п.291.2-291.3 ст. 291 ПК).
Згідно з п.291.4 ст. 291 ПК, станом на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень, а до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
У відповідності до п.295.3 ст.295 ПК, станом на момент виникнення спірних правовідносин, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
У відповідності до положень п. 295.9 ПК, платники єдиного податку четвертої групи:
-самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;
-сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків;
- утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 цього пункту;
- що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;
-зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:
-уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
-подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;
- у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;
- у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;
- перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 293.3.1 п.293.3 ст.293 ПК, відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для третьої і четвертої груп платників єдиного податку:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 295.8 ст. 295 ПК).
Згідно з п.300.1 ст.300 ПК - платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Підпунктом 14.1.175 ст.14 ПК передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Суми заборгованості з єдиного податку, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).
На виконання вимог зазначеної норми, Дніпропетровською ОДПІ було сформовано та направлено на адресу платника податкову вимогу №854-25 від 06.04.2016р. на суму 26 234, 04 грн. (отримана відповідачем - 30.04.2016р.)
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Докази оскарження зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб становить 26 234, 04 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (код ЄДРПОУ 39851937) заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 26 234, 04 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять чотири гривні чотири копійки).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Р.А. Барановський