Справа №173/48/17-ц
Провадження №2/173/249/2017
24.05.2017 м.Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шевченко О.Ю.
при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі Верхньодніпровської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Кам'янської міської ради,
ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову посилається на те, що 8 липня 2006 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2. 27 вересня 2010 року рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинськ шлюб між ними було розірвано. Вони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту припинення шлюбних відносин відповідач не виявляє щонайменшої батьківської турботи про доньку, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, її освіту. Відповідач не цікавиться здоров'ям дитини, її успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує доньку, не спілкується з нею. За час перебування доньку у дошкільному навчальному закладі відповідач не був присутнім на дитячих святах, не відвідував батьківські збори, навіть не прийшов на випускний до доньки. Так само відповідач не відвідує батьківські збори вже під час навчання дитини у школі. На підставі рішення суду з відповідача мають стягуватися аліменти на дитину, проте рішення суду не виконується та станом на 1 вересня 2016 року заборгованість по сплаті аліментів становить 37 054 грн. 48 коп. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені вимоги з підстав, зазначених у позові. Суду пояснила, що з 2010 року відповідач фактично не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям, вона в свою чергу жодним чином не перешкоджала їхньому спілкуванню. Позивач вважає, що відповідачу не цікаве життя дитини, йому відомо, де вони проживають, де дитина навчається, тому він має можливість з нею спілкуватися, але він свідомо цього не робить та байдуже ставиться до доньки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст.74 ЦПК України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, кожний окремо подав заяву про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до ст. 224 ЦПК України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача та думку малолітньої дитини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
17 січня 2007 року народилася ОСОБА_3, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8). Шлюб між батьками дитини розірвано на підставі рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 27 вересня 2010 року. Цим рішенням також встановлено, що з червня 2010 року сторони припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть(а.с.6).
В судовому засіданні встановлено, що з часу припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 фактично припинив спілкування з дитиною, не приймає участі в її вихованні та утриманні, що підтверджується довідками з НВК «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» №7 від 30 вересня 2016 року, КЗО Петриківська середня загальноосвітня школа з профільним виробничим навчанням від 4 жовтня 2016 року та ДНЗ № 22 «Казкова країна» від 27 вересня 2016 року, згідно з якими батько дитини, ОСОБА_2, не приймав участі у вихованні дитини, не цікався її навчанням, не відвідував батьківські збори (а.с.9-11).
Окрім того згідно з розрахунком державного виконавця станом на 1 вересня 2016 року заборгованість по аліментам ОСОБА_2 становить 37054 грн. 48 коп. (а.с.12), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що відповідач неналежним чином виконує свій обов'язок щодо утримання дитини.
Також в судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 суду пояснила, що вона проживає разом з мамою, батько з нею майже не спілкується, вони бачаться два рази на рік. Останній раз він навіть не зателефонував їй на День народження. Батько не запрошує її до себе у гості.
Органом опіки та піклування в особі Верхньодніпровської районної державної адміністрації 23 травня 2017 року зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його доньки, ОСОБА_3 (а.с.53).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані турбуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний та духовний розвиток. Статтею 51 Конституції України на батьків покладено обов'язки утримувати дітей до досягнення повноліття.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, в тому числі, особа, в сім'ї якої проживає дитина.
Дослідженими у справі доказами, які не суперечать один одному та підтверджують доводи позивача, встановлено, що ОСОБА_2 свідомо не виконує своїх батьківських обов'язків, не займається вихованням, утриманням, лікуванням своєї малолітньої дитини, що, на думку суду, слід розцінювати як підставу для позбавлення його батьківських прав. Жодних доказів на спростування таких обставин відповідачем надано не було. А тому позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Оскільки з ОСОБА_2 вже стягуються аліменти на доньку, ОСОБА_3, суд приходить до висновку про недоцільність вирішення питання про стягнення аліментів у відповідності до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, приймаючи до уваги, що позивачем було понесено судові витрати в сумі 640 грн. (а.с.1), суд приходить до висновку, що понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 164, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10,11, 88, 212-215, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо його малолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 640 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати Заводському відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області для виконання.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю.Шевченко