ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.06.2017Справа №910/4590/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД"
до Національного медичного університету імені О.О.Богомольця
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
від позивача - Парфьонова Н.С.,представник за довіреністю;
від відповідача - Хасін І.Б., представник за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання Договору на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця №169 від 13.08.2013 та зобов'язання Національний медичний університет імені О.О. Богомольця прийняти будівельний майданчик за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 148 у 10 денний термін з моменту прийняття рішення про розірвання Договору на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця №169 від 13.08.2013р., шляхом підписання Акту приймання-передачі будівельного майданчика.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач істотно порушив умови договору на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця №169 від 13.08.2013. Керуючись ч. 2 ст. 651, ЦК України позивач звернувся із указаним позовом.
У додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 16.05.2017 позивач повідомив суд, що позивач не має змоги надати оригінали документів копії яких додані до позовної заяви, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.04.2014р. № 752/5301/14-к, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Буртового М.О. про вилучення оригіналів документів, які знаходяться у володінні ТОВ «ІБК «УКРТЕХСПЕЦБУД - ТД» та стосуються проектування та будівництва гуртожитку №8, що знаходиться по вул. Академіка Заболотного, 148 в м. Києві за період 2013-2014 років, а саме: договори, додатків до договорів, специфікацій, угод, тендерної документації, видаткових накладних, податкових накладних, актів прийому-передачі, актів виконаних робіт, актів прийому-передачі векселів, актів пред'явлення векселів до платежу, векселів, рахунків-фактур товарно-транспортних накладних, висновків санітарно-епідеміологічних експертиз, висновків санітарно-гігієнічних експертиз, платіжних доручень (банківських виписок), ліцензій, дозволів, всіх реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, та інших документів з даного питання.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Також, відповідач зазначив, що позивачем, в порушення ч. 2 ст. 651 ЦК України не доведено істотного порушення умов договору відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД" (надалі - Генпідрядник) та Національним медичним університетом імені О.О.Богомольця (надалі за текстом - Замовник) в результаті проведеної процедури конкурсних торгів був укладений Договір на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця (надалі - Договір) №169 від 13.08.2013.
Відповідно до умов п.п. 1.1.,1.2 Договору Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по завершенню проектування та будівництво гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця по вул. Академіка Заболотного, 148 з правом залучення субпідрядників. Генпідрядник зобов'язується здійснити роботи по розробці кошторисної документації на об'єкт та відповідно до неї побудувати і здати Замовнику цей об'єкт, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), підписати (затвердити) кошторисну документацію, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити вартість (здійснити фінансування) робіт по розробці кошторисної документації на об'єкт та вартість будівництва об'єкту (вартість об'єкту) на умовах цього Договору.
Відповідно до п.9.3 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за цим договором до 31.12.2014.
Відповідно до наявного акта передачі будівельного майданчика від 19.08.2013 для виконання будівельно-монтажних робіт по вул. Академіка Заболотного, 148, Замовником передано, а Генпідрядником було прийнято будівельний майданчик для виконання будівельних робіт.
Позивач стверджує, що позивачем у 2013 році було придбано матеріалів та виконано Робіт на суму 7 391 659,78 (сім мільйонів триста дев'яносто одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять гривень сімдесят вісім копійок) грн. відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-2). Проте, Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт до зазначених Актів не надає, оскільки вони були вилучені відповідно до Опису вилучених речей та документів за результатами слідчої (розшукової) дії - тимчасового доступу до речей і документів.
Виконані роботи були оплачені Відповідачем по факту виконання робіт у 2013 році про що свідчить банківська виписка на загальну суму 7 391 659,78 грн. копія банківської виписки наявна в матеріалах справи.
Позивач зазначає, що не має можливості здійснювати подальше будівництво без авансування та/або забезпечення будівельними матеріалами, у зв'язку з чим він зупинив будівельні роботи.
Листом від 2.06.2015 №22/06-15 Позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути пропозицію щодо припинення зобов'язань по договору №169 від 13.08.2013 за згодою сторін, відповідно та керуючись нормами п. 9.2 Договору, ст. 651, ч.2 ст. 653 ЦК України та ст. 188 ГПК України.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 06.02.2017 №06/02 щодо відшкодування вартості додаткових витрат.
Відповіді на звернення позивача відповідачем надано не було.
За висновком позивача у зв'язку з тим, що відповідач порушує умови Договору №169 від 13.08.2013 в частині фінансування та забезпечення матеріалами Позивача та своїми діями поставив під сумнів взагалі можливість будь-якої співпраці, а також з урахуванням того, що позивач не отримує те, на що розраховував при укладенні договору, має місце істотне порушення договору замовником, у зв'язку з чим договір має бути розірваним на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5.2. Договору Замовник мав перерахувати Генпідряднику аванс для придбання матеріалів та конструкцій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764. Подальші розрахунки здійснюються згідно оформлених актів за формою №КБ-2в і довідок №КБ-3.
Відповідно до п. 5.3 Договору Підрядник зобов'язується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 використати одержаний аванс на виконання робіт протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми повертаються замовнику.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено авансування для закупки матеріалів на суму 7 391 659,78 грн., про що свідчать банківські виписки, які наявні в матеріалах справи.
Отже, відповідно до умов договору, а саме п. 5.2 Договору подальші розрахунки здійснюються згідно оформлених актів за формою №КБ-2в і довідок №КБ-3.
В матеріалах справи відсутні будь-які підписані між сторонами акти за формою КБ-2в та КБ-3 на підтвердження факту виконання позивачем подальших робіт за договором.
Посилання позивача на те, що акти за формою КБ-2в та КБ-3 вилучені відповідно до ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.04.2014 №752/5301/14-к не доводить та не підтверджує факт виконання робіт позивачем робіт за договором.
Відповідно до п. 2.4 Договору джерело фінансування робіт по завершенню проектування та будівництво гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця по вул. Академіка Заболотного, 148 - державні кошти.
Згідно з п. 3.1 Договору визначені строки виконання робіт по проектуванню та будівництву гуртожитку НМУ ім. 0.0. Богомольця в місті Києві: початок робіт серпень 2013 року, за умови отримання від Замовника усіх необхідних документів для початку робіт; закінчення робіт - 31 грудня 2014 року, за умови своєчасного фінансування будівництва об'єкту.
А, згідно з п. 3.3. Договору сторони визначили, що у випадку затримки Замовником фінансування робіт за цим договором, строк закінчення робіт переноситься на період затримки фінансування.
Таким чином, сторони погодили, що в разі затримки фінансування робіт, незалежно від причин, строк закінчення робіт автоматично переноситься на період затримки фінансування. При цьому, договором не обмежено ні перелік причин такої затримки, ні граничний строк затримки.
Посилання представника Позивача на положення Закону «Про публічні закупівлі» є безпідставним, адже він не має зворотної сили. Щодо Закону України «Про здійснення державних закупівель», який діяв на момент укладення Договору, то його положення не містять жодних обмежень для сторін договору щодо встановлення такого механізму продовження строків виконання робіт.
Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, укладаючи спірний договір сторони були вільними в укладені договору та визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов'язків шляхом укладання (підписання) правочину відповідала внутрішній волі сторін.
Таким чином, твердження Позивача про те, що відповідачем порушуються умови Договору щодо забезпечення подальшого фінансування окрім здійсненого авансу судом визнається необґрунтованим.
Доводи Позивача про те, що Відповідач не здійснює забезпечення будівництва матеріалами, є безпідставними, адже Договором не передбачено обов'язок Відповідача забезпечувати будівництво матеріалами.
Згідно з п. 4.2.1. Договору Замовник повинен був лише передати будівельний майданчик, дозвільну та проектну документацію і цей обов'язок він виконав у 2013 році, про що свідчить акт передачі будівельного майданчика від 19.08.2013.
Натомість, згідно з п. 4.1.3. Договору саме Позивач, як генпідрядник, зобов'язаний здійснювати закупівлю матеріалів і обладнання, замовлення, постачання, приймання, розвантажування, складування та подачу на будівельний майданчик будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виконувати контроль за їх якістю та комплектністю постачання.
За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. В даному випадку Договором інше не передбачено.
Таким чином, твердження Позивача про те, що Відповідачем порушуються умови Договору щодо забезпечення будівництва матеріалами є безпідставними та такими, що не відповідають умовам договору.
Посилання позивача на додаткову угоду №1 до договору №169 від 13.08.2013, якою змінено умови п. 2.2., яким визначено, що саме Замовник забезпечує постачання матеріалів, відповідно до заявки Генпідрядника. Генпідрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому Замовником матеріалів та устаткування, судом визнаються безпідставними, в силу наступного.
Як вбачається з копії наявної в матеріалах справи додаткової угоди №1 до договору №169 від 13.08.2013 на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, сторони договору домовились про доповнення до договору №169 від 13.08.2013 відповідними пунктами, керуючись п. 9.2 Договору.
Відповідно до п. 9.2 Договору всі зміни і доповнення до цього Договору оформляються у письмовому вигляді, підписуються уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміни або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте вказана додаткова угода не містить дати її укладення, у зв'язку не можливо встановити з якого моменту (з якої дати) сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до умов договору №169 від 13.08.2013.
Так, згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Приписами ч. 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13 оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Суду не доведено істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Окрім того, суду не доведено завдання позивачу шкоди та її розмір.
Більш того Закон встановлює, що крім її наявності, шкода повинна впливати на неможливість отримання стороною того, на що вона розраховувала, тобто робити мету, з якою укладався договір, неможливою та недосяжною. Однак такого впливу, як і самої шкоди, Позивачем суду не доведено.
Отже, доводи Позивача не вказують на позбавлення його значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, та на шкоду, внаслідок якої виникло таке позбавлення.
Посилання позивача на те, що останній здійснював заходи щодо охорони та забезпечення будівельного майданчику електроенергією, внаслідок чого поніс збитки в загальному розмірі 360 702,78 грн., суд визнає безпідставним, оскільки в силу умов п. 4.1.9 Договором саме на Позивача покладено обов'язок до ведення об'єкту в експлуатацію нести відповідність за забезпечення порядку на будівельному майданчику, освітлення, огорожу, техніку безпеки, охорону майна і виконання робіт.
Отже, забезпечення охорони на майданчику та забезпечення будівельного майданчику електроенергією є обов'язком позивача за договором та не може розцінюватись як понесення збитків.
Також судом не береться до уваги посилання позивача на суттєве зростання цін, оскілки зміна економічної ситуації та факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком позивача, а тому не можу бути підставою для розірвання договору.
Враховуючи встановлені обставини справи, підстав для розірвання договору суд не вбачає, а тому дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про розірвання договору .
Оскільки суд відмовляє у задоволенні вимоги про розірвання договору, вимога про зобов'язання відповідача прийняти будівельний майданчик за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 148 у 10 денний термін з моменту прийняття рішення про розірвання Договору на виконання робіт по завершенню проектування та будівництва гуртожитку №8 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця №169 від 13.08.2013р., шляхом підписання Акту приймання-передачі будівельного майданчик, також не підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 16.06.2017
Суддя І.І.Борисенко