ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.06.2017Справа №910/7595/17
За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 35 645,49 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
позивача:не з'явився;
відповідача:не з'явився.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») про стягнення 35 645,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 08.11.2013 з повернення кредиту, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6 500,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 10 625,31 грн., пені у розмірі 14 433,54 грн. та комісії у розмірі 4 086,64 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.05.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2017 розгляд справи відкладено на 14.06.2017 у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103042038524 та № 0103042322370.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103042038516 та № 0103042322362.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
08.11.2013 Підприємець приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», що розміщені на сайті банку http:// privatbank.ua, шляхом підписання заяви та накладення електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24, які разом складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.
У п. 3.2.1.1.16 Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір банківського обслуговування від 08.11.2013 (надалі - «Договір»).
Відповідно до Договору клієнту було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом п. 3.2.1.1.1 вказаних Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
У п. 3.2.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Як встановлено судом, починаючи з 08.11.2013 відповідачу в межах відкритого кредитного ліміту видавались грошові кошти, які станом на 17.03.2017 склали залишок неповернутого кредитного ліміту у розмірі 6 500,00 грн.
02.03.2017 Банк звернувся до Підприємця з претензією №31107К3В1S0FJ від 02.03.2017, якою просив погасити прострочену суму заборгованості.
Відтак, приймаючи до уваги визначений Договором строк повернення кредитних коштів, а також зміст надісланої банком на адресу клієнта претензії, господарський суд встановив, що строк виконання Підприємцем обов'язку з повернення отриманих кредитних коштів настав.
Більш того, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом п. 3.2.1.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом, в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Як вбачається із матеріалів справи, за користування відповідачем кредитним коштами Банком нараховані проценти на загальну суму 10 625,31 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 6 500,00 грн. та процентів у розмірі 10 625,31 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Підприємця суми заборгованості за кредитом у розмірі 6 500,00 грн. та процентів у розмірі 10 625,31 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Пунктом 3.2.1.4.4 вказаних Умов визначено, що клієнт сплачує банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п. 3.2.1.1.6 та 3.2.1.2.3.2 першого числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
В той же час, клієнт взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 17.03.2017 виникла заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 4 086,64 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 578,35 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 086,64 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 14 433,54 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Банку заборгованості по кредиту у розмірі 6 500,00 грн., заборгованості по сплаті процентів у розмірі 10 625,31 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 14 433,54 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 4 086,64 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту у розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті процентів у розмірі 10 625 (десять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 31 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 14 433 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 54 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.06.2017.
Суддя В.П. Босий