ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.06.2017№910/5759/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України"
про стягнення 800 000,00 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивачa: Жук Я. А. - довіреність б/н від 01.04.2017 р.;
від відповідача: Дмитрієв С.О. - довіреність №1 від 03.03.2017 р.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (далі - відповідач) про стягнення 800 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03-2015 від 26.03.2015 року в частині повернення наданої фінансової допомоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5759/17, її розгляд призначено на 10.05.2017 року.
Представник відповідача в судове засідання 10.05.2017 року не з'явився, проте 05.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.05.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 07.06.2017 року.
06.06.2017 року представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив розстрочити виконання рішення суду на 60 календарних місяців.
У судовому засіданні 07.06.2017 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про продовження строку вирішення спору.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.06.2017 року оголошено перерву до 12.06.2017 року.
12.06.2017 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких не заперечував проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
У судовому засіданні 12.06.2017 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.06.2017 року не заперечував проти заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
26.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", яке діяло як уповноважена особа за Договором про спільну діяльність від 05.05.2010 № 47-2V, (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-2015 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язався повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 1 500 000,00 грн. без ПДВ.
Поворотна фінансова допомога надається строком до 31.12.2016 року (п.2.4 Договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2015 до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-2015 від 26.03.2015 року).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в строк не пізніше терміну обумовленого в п.2.4 даного Договору. (п.3.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем видано відповідачу грошові кошти у розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7962 від 26.03.2015 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не було повернуто грошові кошти у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" становить 800 000,00 грн.
23.01.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №272 від 20.01.2017 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.01.2017 року та фіскальним чеком від 23.01.2017 року, яка залишена без відповіді і виконання.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Внаслідок укладення Договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-2015 від 26.03.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем видано відповідачу грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7962 від 26.03.2015 року, проте відповідачем не були повернуті грошові кошти у повному обсязі у передбачений Договором строк.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-2015 від 26.03.2015 року становить 800 000,00 грн.
Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" позивачу грошових коштів в розмірі 800 000,00 грн. у строк до 31.12.2016 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність існуючої заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №26/03-2015 в розмірі 800 000,00 грн.
Таким чином, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору не здійснив повернення грошових коштів у строк до 31.12.2016 року у повному розмірі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 800 000,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 800 000,00 грн.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" про розстрочку виконання рішення суду на 60 місяців до 30.06.2022 року шляхом сплати рівними частками щомісячних платежів, яка вмотивована тим, що відповідач на сьогоднішній день не зможе виконати прийняте судом рішення, оскільки знаходиться в скрутному фінансовому становищі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення, частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом в часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р.).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги позицію представника позивача щодо поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва підлягає задоволенню строком до 30.06.2022 року шляхом сплати рівними частками щомісячних платежів, оскільки відповідачем доведено суду належними та допустимими доказами відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України наявності складного фінансового становища та відсутність грошових надходжень на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України", за рахунок яких могло бути погашено існуючу заборгованість.
Суд також звертає увагу на те, що пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду.
При цьому суд зазначає, що під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, в письмових поясненнях представник позивача не заперечував проти розстрочки виконання рішення суду, згідно графіку відповідача.
За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства України, фактичні обставини справи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, господарський суд приходить до висновку, що виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року по справі №910/5759/17 про стягнення заборгованості у розмірі 800 000,00 грн. може бути розстрочене до 30.06.2022 року шляхом сплати рівними частками щомісячних платежів.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" про розстрочку виконання рішення суду шляхом сплати рівними частками щомісячних платежів підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (01011, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 19, ідентифікаційний код 37100715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вул. Свердлова, 94, ідентифікаційний код 518031019) заборгованість у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.
3.Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/5759/17 шляхом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальні системи України" (01011, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 19, ідентифікаційний код 37100715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вул. Свердлова, 94, ідентифікаційний код 518031019) заборгованості у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. строком до 30.06.2022 року шляхом сплати щомісячних платежів у наступному порядку:
до 31.12.2017 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.06.2018 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 31.12.2018 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.06.2019 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.12.2019 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.06.2020 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 31.12.2020 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.06.2021 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 31.12.2021 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.;
до 30.06.2022 року - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.06.2016
Суддя М.Є. Літвінова