ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.06.2017Справа №910/3958/17
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІЗКА-2000";
до: Київської міської ради;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДЕПАРТАМЕНТ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)
про: визнання договору оренди укладеним.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Троценко О.М. - директор на підставі протоколу загальних зборів від 25.01.2011 № 18 та наказу від 25.03.2011 № 25;
відповідача: не з'явилися;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРІЗКА-2000" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди поновленим та укладеним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду в частині позовних вимог про визнання укладеним з моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі, договір про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,0105 га, що розташована по пров. Політехнічному, 8 у Солом'янському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІЗКА-2000" посвідчений Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11.12.2003 по реєстру за № 7990 та зареєстрованим головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 31.12.2003 № 72-6-00132 у редакції, запропонованій товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІЗКА-2000" та порушено провадження у справі № 910/3958/17. Розгляд даної справи призначено судом на 17.04.2017.
Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 0,0105 га, що розташована по пров. Політехнічному, 8 у Солом'янському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та позивачем, посвідченого Каплуном Ю.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11.12.2003 за реєстровим № 7990 та зареєстрованим головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 31.12.2003 № 72-6-00132, у зв'язку з тим, що в результаті неодноразових письмових звернень відповідачем не вчинено дій по підписанню вказаного договору. Таким чином позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання договору про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеним.
Беручи до уваги те, що 16.04.2017 є святковим днем, який збігається з вихідним днем, то згідно ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України 17.04.2017 є вихідним днем.
Господарський суд міста Києва, у зв'язку із зазначеним вище, ухвалою від 20.03.2017 призначив розгляд даної справи на 24.04.2017.
До господарського суду надійшли заперечення відповідача, в яких останній вказує на те, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності. Крім того укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки, зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 31.12.2003 № 72-6-00132, припинився через закінчення строку, на який його було укладено.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 24.04.2017 відклав розгляд даної справи на 15.05.2017 та залучив до участі у справі департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
До господарського суду надійшли пояснення департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в яких останній зазначив, що розглянуто лист відповідача від 07.11.2016 № 30 стосовно зволікання у підписанні договорів оренди ділянок на вулиці Героїв Севастополя, 50 та у провулку Політехнічному, 8 та підготовлено проекти договорів про поновлення договорів оренди, які 01.02.2016 за актом приймання-передачі разом із необхідними документами видано директору позивача. В свою чергу, за наявною у департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інформацією викладені на нотаріальних бланках проекти договорів про поновлення договорів оренди знаходяться у приватного нотаріуса та до департаменту не надходили.
В судовому засіданні 15.05.2017 оголошено перерву до 22.05.2017.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 22.05.2017 відклав розгляд даної справи на 12.06.2017.
В судовому засіданні 12.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
На підставі рішення Київської міської ради (далі - відповідач) від 26.12.2002 № 206/366 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" товариству з обмеженою відповідальністю "БЕРІЗКА-2000" (далі - позивач) передано за умови виконання п. 2.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,01 га в межах червоних ліній для експлуатації та обслуговування тимчасового торговельного павільйону у пров. Політехнічному, 8 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови у зв'язку з переходом права власності на будівлю (договір купівлі-продажу від 02.04.99, акт приймання-передачі від 02.04.99).
На виконання вказаного вище рішення відповідача між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений Каплуном Ю.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11.12.2003 за реєстровим № 7990 та зареєстрованим головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 31.12.2003 № 72-6-00132 (далі - Договір оренди земельної ділянки).
Пунктом 14 вказаного договору оренди земельної ділянки визначено, що дія цього договору припиняється у випадку, зокрема, закінчення терміну на який укладено цей договір.
Листом від 02.04.2008 № 56 позивач звернувся до відповідача із проханням поновити Договір оренди земельної ділянки на 5 років у зв'язку із закінченням терміну його дії.
Відповідно до висновку постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування до кадастрової справи № А-13344 до протоколу від 22.09.2015 № 22, ознайомившись з документами, поданими в складі клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки та керуючись статтями 34, 35 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, в редакції згідно з рішенням відповідача від 04.03.2015 № 195/1060 вирішила: поновити Договір оренди земельної ділянки без прийняття відповідачем відповідного рішення.
В подальшому, з метою укладення договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, в редакції підготовленій департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - третя особа), позивач звернувся до відповідача із листом від 25.11.2016 № 21 до якого були додані підписані з боку позивача примірники договору про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи те, що позивач у строк визначений законом повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а відповідач не заперечував у строк, визначений законом, проти поновлення Договору оренди, то у відповідності до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Договір оренди земельної ділянки, на думку позивача, вважається поновленим на тих же умовах та на той же строк, які були передбачені Договором оренди земельної ділянки.
Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник внаслідок того, що відповідачем не вчинено дій по підписанню Договору оренди земельної ділянки, що свідчить про наявність підстав для визнання укладеним Договору оренди земельної ділянки, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про визнання укладеним між сторонами спору договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки в редакції позивача.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.
Згідно положень ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Нормами п.п. "а"- "в" статті 9 Земельного кодексу України, передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Із вказаних вище норм вбачається, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Рішенням відповідача від 26.12.2002 № 206/366 позивачу передано за умови виконання п. 2.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,01 га в межах червоних ліній для експлуатації та обслуговування тимчасового торговельного павільйону у пров. Політехнічному, 8 у Солом'янському районі м. Києва.
Право користування земельною ділянкою у позивача виникло з дати державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки, а саме 31.12.2003, про що зроблено запис за № 72-6-00132 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Пунктом 1 Договору оренди земельної ділянки визначено надання земельної ділянки в оренду строком на 5 років.
Пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Приймаючи до уваги вказані вище норми, встановлені вище обставини свідчать про те, що укладений між сторонами спору Договір оренди земельної ділянки є припиненим з 31.12.2008 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Враховуючи те, що Договір оренди земельної ділянки є припиненим з 31.12.2008 то до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про оренду землі" до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка в свою чергу, не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Проте, в матеріалах справи відсутнє рішення відповідача про поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки.
Оскільки редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачала автоматичне поновлення договорів оренди землі лише після внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) то правила, встановлені вказаною нормою до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.
Третьою особою, розглянуто, зокрема, лист позивача від 25.11.2016 № 21 стосовно зволікання у підписанні договорів про поновлення договорів оренди земельних ділянок на провулку Політехнічному, 8 та підготовлено проекти договорів про поновлення договорів оренди, які 01.02.2016 за актом приймання-передачі разом із необхідним переліком документів видано позивачу (директору) для забезпечення їх нотаріального посвідчення.
В свою чергу, підписані та викладені на нотаріальних бланках проекти договорів про поновлення договорів оренди до третьої особи не надходили.
Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання; безпідставній односторонній відмові від договору.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Враховуючи вказані вище норми та встановлені судом обставини, вірним способом захисту позивача буде звернення останнього до відповідача із пропозицією про укладення нового договору оренди земельної ділянки з метою подальшого використання земельної ділянки площею 0,01 га в межах червоних ліній для експлуатації та обслуговування тимчасового торговельного павільйону у пров. Політехнічному, 8 у Солом'янському районі м. Києва.
Посилання позивача на висновок постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування до кадастрової справи № А-13344 до протоколу від 22.09.2015 № 22 судом відхилені, оскільки саме за рішенням відповідача здійснюється передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності міста Києва, яке в свою чергу, в матеріалах даної справи відсутнє.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16 червня 2017 року
Суддя С.В. Балац