ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.06.2017Справа № 910/8397/16
За заявоюКомунального підприємства «Київський метрополітен»
провідстрочку виконання постанови
у справі№910/8397/16
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг»
доКомунального підприємства «Київський метрополітен»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача1. Київської міської ради 2. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) 3. Київської міської державної адміністрації
простягнення 2 705 379 935,83 грн., розірвання договору та витребування майна
за участюПрокуратури міста Києва
за зустрічним позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг»
провизнання недійсним пункту договору
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Ковтун Т.О., Бабенко В.М.
від третьої особи 1:Безносик А.О.
від третьої особи 2:не з'явився
від третьої особи 3:не з'явився
прокурор:Морозов В.Ю.
від ВПВР:Рубель І.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення заборгованості зі сплати прострочених лізингових платежів у сумі 1 959 466 447,88 грн., розірвання договору № 16-Упр-09 на фінансові лізингові послуги ( вагону метрополітену) від 16.07.09 та витребування предмету лізингу - 100 вагонів згідно з переліком.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.09.2016 р. у справі № 910/8397/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» заборгованість з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396 828 349 грн. 71 коп., заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 116 766 204 грн. 27 коп., інфляційні у розмірі 235 028 314 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 25 332 102 грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 55 489 грн. 35 коп. В іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2016 р. у справі № 910/8397/16 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35; ідентифікаційний код 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, прим. 13; ідентифікаційний код 36258787) заборгованість з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 194 (триста шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 84 грн., заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827 (сто дванадцять мільйонів триста три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 229 098 329 (двісті двадцять дев'ять мільйонів дев'яносто вісім тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 81 коп., пеню за неналежне виконання зобов'язання в розмірі 42 027 946 (сорок два мільйони двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 73 коп., коефіцієнт коригування у розмірі 1 191 237 276 (один мільярд сто дев'яносто один мільйон двісті тридцять сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 82 коп., 3 % річних у сумі 25 332 102 (двадцять п'ять мільйонів триста тридцять дві тисячі сто дві) грн. 90 коп., 123 813,30 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині первісного позову відмовити. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовити повністю.».
07.02.2017 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. у справі №910/8397/16.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2017 р. відкладено вирішення питання про прийняття заяви Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. до повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.
28.04.2017 р. матеріали справи №910/8397/16 були повернуті до господарського суду міста Києва після перегляду рішення господарського суду м. Києва від 28.09.2016 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. у касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 42 027 946, 73 грн. скасовано та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. у справі № 910/8397/17 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2017 р. вказану заяву призначено до розгляду на 22.05.2017 р.
13.05.2017 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла уточнена заява про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. у справі №910/8397/16, яка була прийнята судом для подальшого розгляду.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 22.05.2017 р. та 07.06.2017 р. розгляд заяви відкладався на 07.06.2017 р. та 14.06.2017 р. відповідно.
Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Присутні в судовому засіданні представники позивача, третьої особи 1 та прокурор подану заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочку виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. підтримали та просили її задовольнити.
В судове засідання представники третіх осіб 2 та 3 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як зазначено в п.п. 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що прогнозований фінансовий результат діяльності Комунального підприємства «Київський метрополітен» на 2017 рік є збитковим, а саме підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить суд відстрочити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. до 31.12.2019 р.
Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Суд відзначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до 31.12.2019 р., проте жодним чином не обґрунтовує запропонованого терміну відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що після спливу вказаного терміну рішення суду у даній справі буде виконане.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Відповідач вказує, що у 2015-2017 роках бюджетом міста Києва кошти на погашення заборгованості КП «Київський метрополітен» перед ТОВ «Укррослізинг» не виділялися, а станом на момент розгляду даної заяви питання виділення грошових коштів на погашення такої заборгованості знаходиться на розгляді Київської міської державної адміністрації.
При цьому суд відзначає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до відповідача грошових коштів у строк, вказаний у заяві про відстрочку виконання постанови у даній справі ні відповідачем, ні представниками третіх осіб не було надано.
Зокрема, не можуть вважатися належними доказами отримання КП «Київський метрополітен» грошових коштів, які будуть у строк до 31.12.2019 р. направлені на виконання рішення у даній справі, долучені до матеріалів справи бюджетні запити та обґрунтування потреби коштів.
Також не приймаються судом до уваги в якості підтвердження наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим листи і звернення Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації до державних органів (зокрема, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України тощо) щодо застосування санкцій по відношенню до ТОВ «Укррослізинг».
Суд відзначає, що стаття 121 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.
При цьому, твердження заявника про заплановану збитковість фінансової діяльності підприємства в 2017 році не є тією обставино, з якою приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Європейський суд з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочку виконання постанови задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відстрочку виконання рішення постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. у справі №910/8397/16 відмовити.
Суддя В.П. Босий