ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.06.2017Справа № 904/6269/17
Суддя Борисенко І.І., розглянувши
позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг"
Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень,
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України не подано належних доказів надсилання відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів.
Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування сторін та їх поштові адреси.
Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Одночасно, згідно з ч.1 ст. 10 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Отже, у позовній заяві має бути вказано місцезнаходження сторони - юридичної особи відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З відомостей, які відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою відповідача-2 є: 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д.
Зміни щодо місцезнаходження юридичної особи, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулись 21.04.2017, отже станом на час подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області місцезнаходженням відповідача-2 (Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») було: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо найменування та місцезнаходження відповідача-2: 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д, суд вважає достовірними.
Натомість позивачем у позовній заяві, поданій до Господарського суду Дніпропетровської області, визначена наступна адреса відповідача: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
Судом встановлено, що позивачем здійснено направлення 22.05.2017 копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою відповідача-2: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, про що свідчать опис вкладення у місці його приймання 22.05.2017 та фіскальний чек від 22.05.2017.
Отже, позивачем не надано суду доказів надіслання відповідачу-2 копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача-2, яка є достовірною: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з описом вкладення та чеком на підтвердження факту надання послуг.
Таким чином, позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки наданий суду опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом направлення на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з додатками.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача-2 після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач-2 позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
За змістом п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя І.І. Борисенко