ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.06.2017Справа №910/2574/17
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Візит"
до: Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України
про: стягнення 54 318,78 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: Князьський О.С. - представник за довіреністю
від відповідача: Шаталюк М.С. - представник за довіреністю
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про стягнення 54 318,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.17 року порушено провадження у справі №910/2574/17.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару за Договором №97/ВВЗ-2014 від 07.10.2014 року.
06.06.2017 року позивачем подано клопотання про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6 769,35 грн.
Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
За таких підстав, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6 769,35 грн. підлягає припиненню.
В судовому засіданні 06.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, суд -
07.10.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Візит» (учасник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) укладено договір №97/ВВЗ-2014 від 07.10.2014 року (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору учасник зобов'язався у 2014 році поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно з п.1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару набори продуктові та готові страви (Повсякденний набір сухих продуктів (ПКМУ від 29.03.02р, № 426, зі змінами)) (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг -10.85.1). Кількість товару за Договором 60 000 комплектів.
Відповідно до п.3.1. Договору його ціна складає 3 624 000,00 грн.
Згідно з п.4.1. Договору розрахунки за товар, що поставляються, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з дати документального підтвердження учасником замовнику доставки товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактура №22 від 25.03.2015 року на суму 29 631,04 грн на оплату товару, а саме цукру та салфетки паперової.
Платіжним дорученням №3255 від 22.09.2015 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 73 800,00 грн згідно виставленого рахунку в оплату товару, а саме цукру та салфетки паперової.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що ним помилково перераховано відповідачу суму більшу ніж визначено в рахунку на оплату товару на 44 168,96 грн, в зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів, яка залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Судом встановлено, що в результаті помилкового перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача в більшому розмірі, ніж визначено в рахунку-фактурі №22 від 25.03.2015 року на оплату товару, який поставляється позивачу, відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти в розмірі 44 168,96 грн.
Листом № 895 від 02.06.2016 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про повернення переплати в розмірі 44 168 грн. 96 коп. Вказаний лист отримано відповідачем 08.06.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 44 168,96 грн. або доказів наявності правових підстав для утримання відповідачем грошових коштів в розмірі 44 168,96 грн. матеріали справи не містять, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 44 168,96 грн. суми боргу.
В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню грошових коштів, позивачем нараховано відповідачу 2 697,97 грн - інфляційні втрати та 682,50 грн - 3 % річних.
Судом встановлено, що позивачем не додано розрахунок заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат, в позовній заяві періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат не зазначено, розрахунок не наведений.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей чинним законодавством передбачено нарахування процентів за користування ними у відповідності до статті 536 цього Кодексу ( ч.2 ст.1214 ЦК України). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).
За таких підстав, враховуючи відсутність розрахунку заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, відсутність визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 697,97 грн - інфляційних втрат та 682,50 грн - 3 % річних.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати позивача в частині сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 769,35 грн покладаються на позивача, в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 33, 49, ч.4 ст.80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" (09161, Київська обл., Білоцерківський район, місто Узин, вул.Заводська, будинок 23 "А", код ЄДРПОУ 22206848) 44 168 (сорок чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн 96 коп - суми боргу та 1301 (тисяч триста одну) грн 03 коп - витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6 769,35 грн - припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повний текст рішення складено: 12.06.2017р.