ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.05.2017Справа №910/1957/17
За позовом державного підприємства "СЕТАМ"
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ВИДАВНИЧИЙ ДІМ "УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ"
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА"
до відповідача-3: всеукраїнської громадської організації "УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ"
до відповідача-4: товариства з обмеженою відповідальністю "КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
про захист ділової репутації
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Ганчук Г.В. - за довіреністю від 02.11.2016 №б/н.
відповідача-1: не з'явилися;
відповідача-2: не з'явилися;
відповідача-3: не з'явилися;
відповідача-4: Федорова С.В - за довіреністю від 07.04.2017 № б/н.
третьої особи: Штогріна С.В. - за довіреністю від 15.05.2017 №27-10073/17.
Державне підприємство "СЕТАМ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВИДАВНИЧИЙ ДІМ "УКРАЇНСЬКИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ", товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА", всеукраїнської громадської організації "УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" та товариства з обмеженою відповідальністю "КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" про захист ділової репутації.
Позов мотивовано тим, що інформація про державне підприємство "СЕТАМ" розміщена в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Forbes.net.ua є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1957/17. Розгляд даної справи призначено судом на 13.03.2017.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 13.03.2017 відклав розгляд даної справи на 10.04.2017.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 10.04.2017 відклав розгляд даної справи на 26.04.2017. Даною ухвалою суд залучив до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 26.04.2017 відклав розгляд даної справи на 24.05.2017.
В судовому засідання 24.05.2017 оголошено перерву до 31.05.2017.
В судове засідання призначене на 31.05.2017 повноважні представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 не з'явилися. Відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки своїх представників до суду не подали.
Відповідач-1 скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що не заперечуючи прав позивача за ст.297, 299 ЦК України на повагу його честі та гідності, недоторканність ділової репутації та на їх захист, наголошує на відсутності підстав для втручання у право відповідача-1 на вільне вираження думок, оскільки таке втручання не відповідає вимогам співмірності та необхідності у демократичному суспільстві за ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав.
Відповідач-4 скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, в якому відповідач-4 не визнає позовні вимоги та заперечує проти них, крім того зазначає, що є неналежним відповідачем по справі з огляду на те, що не вчиняло жодних дій , спрямованих на поширення будь-якої інформації стосовно позивача, і взагалі не приймало участі у публічних торгах, стосовно яких йде мова в оскаржуваній статті.
Крім того, до господарського суду надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначено, що у зв'язку з неодноразовими порушеннями позивачем умов проведення торгів (аукціонів) учасниками торгів направлялися скарги до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та самими уповноваженими особами Фонду гарантування фізичних осіб були виявлені численні порушення при проведенні торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) зазначеним організатором.
Відповідач-2, відповідач-3 правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на позов від відповідач-2, відповідач-3 до суду не надійшло.
В судовому засіданні 31.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Як зазначено у статті 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.
Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації та право на недоторканість ділової репутації.
Згідно з ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, іншим способом, що встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:00 год. на веб-сайті Forbes.net.ua (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1) було розміщено статтю під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3", автором якої є ОСОБА_7.
На думку державного підприємства "СЕТАМ" (далі - позивач), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, інформація, яка міститься в статті, є недостовірною та принижує ділову репутацію позивача, а саме:
- поширена товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА" (далі - відповідач-2) в абзаці п'ятому: "неоднозначні ситуації виникали влітку в ході торгів Рокитнянським цукровим заводом. Так, у системі представлена неповна інформація про об'єкт, а до торгів не було допущено більше половини гравців, які виявили бажання взяти в них участь. Та й сама процедура проведення аукціону, як і метод визначення переможця, викликав масу питань".
- поширена товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА" (далі - відповідач-2) в абзаці восьмому: "До торгів було допущено троє учасників, які внесли свої гарантійні внески. Але в процесі проведення торгів одному з них не дали технічної можливості зробити ставку, що було зафіксовано на відео".
- поширена товариством з обмеженою відповідальністю "КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" (далі - відповідач-4) в абзаці десятому: "На конкретну прикладі продажу нежитлового приміщення на Златоустівській добре видно, що було зловживання з боку співробітників організатора торгів. Мою заявку зареєстрували після численних дзвінків зі скаргами в колл-центр, хоча гарантійний внесок я заплатила наперед. І як можна сприймати всерйоз торги, на яких ставку в $ 1 млн (понад 26 млн гривень) перебивають сумою в 22 000 (!) гривень? - дивується керуюча ТОВ "КАБІНЕТ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ" ОСОБА_2".
- поширена всеукраїнською громадською організацією "УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" (далі - відповідач-3) в абзаці п'ятнадцятому - сімнадцятому: "Продаж майна банків-банкрутів на СЕТАМ мало чим відрізняється від продажу Державною виконавчою службою майна боржників на цьому ж торговому майданчику", - каже голова саморегулівної організації арбітражних керуючих "УКРАЇНСЬКА ПАЛАТА АРБІТРАЖНИХ КЕРУЮЧИХ" ОСОБА_1. За його словами, основні проблеми теж однакові. По-перше, неможливо отримати додаткові відомості про те, що саме продається, а інформація, розміщена в оголошенні про продаж на СЕТАМ, недостатня для прийняття рішення про купівлю майна. По-друге, часто доводиться мати справу з відмовою в реєстрації на торги з надуманих причин і з блокуванням ставок від небажаних учасників у процесі самих торгів. Також має місце проведення торгів не "за правилами" - можливе припинення торгів, наприклад під приводом DDOS-атаки, а потім їх продовження вже без повідомлення небажаного учасника. Крім того, розкривається інформація про так звані "особливі" ставки небажаних учасників аукціонів і створюються штучні труднощі при оформленні права власності на майно за небажаним учасником у разі його перемоги на аукціоні".
Позивач просить зобов'язати відповідача-2 спростувати оспорювану інформацію поширену відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4, що розміщена в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Forbes.net.ua, шляхом розміщення на головній (домашній) сторінці веб-сайту Forbes.net.ua повідомлення про визнання недостовірною інформації, що міститься у статтю під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3".
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Частиною 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Разом тим, в матеріалах справи відсутні докази так званих репутаційних втрат, чи інших доказів того, що поширені відомості перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати немайнове право. Факти, підтверджені належними та допустимими доказами, які б доводили, що згадана вище публікація мотивована цілеспрямованими діями з метою принизити ділову репутацію позивача, судом також не встановлені.
Суд погоджується з твердженнями відповідача-1, з посиланнями на Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002 : "преса відіграє важливу роль у демократичному суспільстві. Хоча вона не повинна переступати певну межу, зокрема , що стосується репутації та прав інших осіб, її обов'язок, тим не менше, полягає у розповсюдженні інформації та ідей - у спосіб, сумісний з її обов'язками та відповідальністю - стосовно всіх питань, що становлять публічний інтерес", що на момент публікації інфорамція викладена в статті мала високий публічний інтерес.
Після появи у розпорядженні журналіста однієї із скарг та розмов з учасниками торгів журналіст звернувся до позивача з листом у якому повідомив про те, що готується відповідний журналістький матеріал і попросив позивача надати відповіді на поставлені питання.
В свою чергу, позивач надіслав журналісту лист, в якому відкидав усі звинувачення.
Аналіз статті свідчить про те, що журналістом висвітлено проблеми та конфліктну ситуацію навколо продажу одного з лотів на аукціоні із цитуванням джерел інформації та вказівкою на ці джерела. У статті також повністю відображений згаданий вище лист позивача на адресу журналіста.
Таким чином, журналістом дотримано паритетні засади та рівний баланс у висвітленні позицій та точок зору усіх сторін конфлікту, що відповідає принципам журналістької єтики, стаття не містить образливих чи таких, що принижують честь та гідність чи/та ділову репутацію висловів та по суті є нічим іншим як висвітленням оціночних суджень учасників подій.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що: кожна людина має право на свободу виявлення поглядів; це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів; ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіо-, теле- або кіно підприємств (пункт 1); здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або покарання, які встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням або злочинам, для захисту здоров'я і моралі, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (пункт 2).
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини в справі Лінгенса (12/1984/84/131) зазначено, що: свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 (Конвенції про захист прав і основних свобод людини), становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи; за умови додержання пункту 2 (статті 10 цієї Конвенції) свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій; такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.
Таким чином, на підставі аналізу наявних у справі доказів, суд дійшов до висновку про відсутність сукупності обставин, що входять до юридичного складу правопорушення, та які є підставою для задоволення позову в даній справі, а також про відсутність фактичного та стверджувального характеру спірних окремих обставин (тверджень), які викладені на веб-сайті Forbes.net.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1).
Відповідно, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15червня 2017.
Суддя С.В. Балац