ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.06.2017 Справа № 910/5860/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ"
про стягнення 43 073, 30 грн.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (далі - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА") з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (далі - ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ") про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 43 073, 30 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2015 р. в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Камаз", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб "Мерседес". У подальшому позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на загальну суму 51 956,90 грн.
Цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, - ОСОБА_2 була застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" (Поліс № АІ/3398407).
Оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" перейшло право на отримання від відповідача суми відшкодованих збитків, завданих ДТП, позивач просить суд стягнути з ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" витрати на страхове відшкодування в сумі 32 569,60 грн., пеню у сумі 5 232,56 грн., інфляційну складову боргу у сумі 4 245,87 грн. та 3 % річних у сумі 1 025,27 грн., а всього - 43 073, 30 грн
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник позивача через канцелярію суду подав клопотання, у якому просив розгляд справи здійснювати без його участі. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, за договором страхування № 3354478 від 06.07.2015 р., укладеним між ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" та ТОВ «СКМ Сервіс», були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Також з матеріалів справи вбачається, що 30.11.2015 р. в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Камаз", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб "Мерседес".
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.01.2016 р. у справі № 761/38045/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до звіту експертного дослідження № 04/12/15 від 15.12.2015 р. вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 33 069,60 грн., а рахунку-фактури СТО № 2131871 від 23.12.2015 р. - 51 956,90 грн.
На підставі заяви страхувальника від 01.12.2015 р., страхового акту № 1434/10 від 23.12.2015 р. ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" сплатила на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 51 956,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20235 від 24.12.2015 р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність винної особи, яка керувала автомобілем "Камаз", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3398407, а, отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду.
За нормами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у тій же сумі та із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Як зазначив Верховний Суд України у постановах від 25.12.2013 р. по справі № 6-112цс13, від 10.02.2016 р. по справі № 6-2878цс15, від 17.02.2016 р. по справі № 6-2471цс15, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.
Таким чином, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат незалежно від коефіціенту зносу, ПДВ, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки.
За таких обставин до позивача (нового кредитора) - ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" перейшло право вимоги на страхове відшкодування від ТДВ "Страхова компанія "Київ РЕ" у сумі 51 956,90 грн. (у фактично перерахованій сумі) та в межах строку позовної давності.
Також судом встановлено, що полісом № АІ/3398407 страхування цивільно - правової відповідальності винної особи передбачено ліміт відповідальності страховика - 50 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, право вимоги на яку перейшло до позивача, становить 51 456,90 грн., яка є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Слід зазначити, що пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України при прийнятті рішення господарському суду надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Проте, відповідного клопотання позивачем, як заінтересованою особою, до суду не подано, а тому вимога про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягає задоволенню судом у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 32 569,60 грн.
Крім суми страхового відшкодування ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" заявило вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 5 232,56 грн.
Так, приписами ст.ст. 546, 547, 549 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідач заявляючи дану вимогу, посилався на п. 36.5 ст. 36 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Також нарахування пені передбачено ст. 992 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати сплачується неустойка.
Проте, необхідно зазначити, що положення п. 36.5 ст. 36 названого Закону не розповсюджуються на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки сторони є страховиками, а вказана норма встановлює обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 992 Цивільного кодексу України та п. 36.5 ст. 36 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі № 4/17-3520-2011).
Крім того, суд враховує правовий висновок, зроблений Верховним Судом України у постанові від 04.11.2014 р. по справі № 910/17223/13 де зазначено, що спірні правовідносини у даному випадку не регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а до них застосовуються положення ст. 27 Закону України "Про страхування", які кореспондуються зі ст.ст. 993, 512, 514 ЦК України, що регулюють заміну кредитора.
З огляду на викладене, враховуючи те, що між сторонами відсутні договірні відносини, а вказаний позивачем закон, який передбачає пеню, у спірних правовідносинах не застосовується, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення 5 232,56 грн. пені.
Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 4 245,87 грн. та 3 % річних у сумі 1 025,27 грн., що були нараховані на суму заявленої позивачем матеріальної шкоди за період з 18.03.2016 р. по 04.04.2017 р.
Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд вважає їх обгрунтованими.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/22034/15, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 4 245,87 грн. та 3 % річних у сумі 1 025,27 грн., тобто у заявлених позивачем сумах.
З урахуванням викладеного та зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що витрати від інфляції та 3 % річних заявлені правомірно.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32 - 35, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про стягнення 43 073, 30 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код 13490997) страхове відшкодування в сумі 32 569 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп., інфляційну складову боргу у сумі 4 245 (чотири тисячі двісті сорок п'ять) грн. 87 коп., 3 % річних у сумі 1 025 (одна тисяча двадцять п'ять) грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 405 (одна тисяча чотириста п'ять) грн. 63 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 червня 2017 року.
Повний текст рішення підписаний 16 червня 2017 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.