Справа № 755/8113/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Гончарук В.П.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7445/2016 Доповідач - Ратнікова В.М.
16 червня 2017 року суддя Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва Ратнікова В.М., розглянувши апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка АндріяІгоровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору, в саме: поточну заборгованість - 2 508,08 доларів США; прострочену заборгованість за кредитом - 10 356,67 доларів США; суму поточної заборгованості за процентами по кредиту - 122,44 долари США; суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 759,56 доларів США, а всього стягнуто 18 746,75 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03 квітня 2017 року (27,021 грн. за 1 долар) складає 506 555,93 грн..
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 654,00 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду частково, 19 травня 2017 року представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенко Андрій Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року в частині відмови в стягненні пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити.
Також в апеляційній скарзі клопотав про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що в судовому засіданні 03 квітня 2017 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, а його повний текст апелянт отримав по пошті 12 травня 2017 року. В зв'язку з вказаним, просив строк на апеляційне оскарження відраховувати від дати отримання повного тексту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений законом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 03 квітня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення.
Як встановлено з долученого до апеляційної скарги супровідного листа Дніпровського районного суду м. Києва, повний текст оскаржуваного рішення було направлено позивачу 28 квітня 2017 року, а отримано ним 12 травня 2017 року.
За правилами статті 295 ЦПК України, в апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення, що неможливо зазначити без отримання повного тексту рішення та дослідження викладених в ньому мотивів суду першої інстанції.
Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 Рішення у справі "Делкур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 Рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).
За таких обставин, оскільки повний текст Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року було отримано апелянтом 12 травня 2017 року, з метою забезпечення реалізації закріпленого в Конституції України принципу апеляційного оскарження, вважаю за необхідне поновити представнику позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенку Андрію Ігоровичу процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року, оскільки він пропущений з поважних причин.
Апеляційна скарга подана особою, яка має право на апеляційне оскарження.
За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст.295 ЦПК України.
Керуючись ст.73, ст. 297 ЦПК України, -
Поновити представнику позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенку Андрію Ігоровичу процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року.
Відкрити апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суддя: