Справа № 761/14579/16-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/7718/2017
15 червня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Рейнарт І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Житлово-будівельного кооперативу «Чайка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 травня 2017 року у позові відмовлено.
2 червня 2017р. ОСОБА_2 на вказане рішення суду направила до судуапеляційну скаргу, до якої не доданий документ про оплату судового збору.
Одночасно позивач направила до суду клопотання, в якому просить про звільнення, зменшення або розстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, зазнала збитків та продовжує нести матеріальні витрати на оренду квартири у зв'язку із залиття її квартири.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звертаючись із заявою про звільнення, зменшення або розстрочення сплати судового збору, ОСОБА_2 надала копії результатів дослідження її квартири та копію пенсійного посвідчення, проте, документи, які б підтвердили її матеріальний стан, розмір пенсії та неможливість оплатити судовий збір, позивачем не надано.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і
- 2 -
скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем було подано позовну заяву, яка з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 5 квітня 2017р., містила вимогу майнового характеру (стягнення матеріальних збитків) та вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди), судовий збір підлягав оплаті у сумі 4 680грн. 00коп. за вимогу майнового характеру та 551грн. 20 коп. за вимогу немайнового характеру, а всього 5 231грн. 20 коп., отже судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 5 754грн. 32 коп.
Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у сумі 5 754грн. 32коп. та направити на адресу апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
- розрахунковий рахунок № 31210206780010
- отримувач УДКС у Солом'янському районі м. Києва
- банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
- ЄДРПОУ 38050812
- код банку отримувача 820019.
Крім того, у порушення вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 295 ЦПК України в апеляційній скарзі не зазначено ім'я та найменування всіх осіб, які беруть участь у справі, зокрема, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який брав участь у справі, його місце проживання та не надано копії апеляційної скарги для нього, хоча вказана норма процесуального права передбачає, що в апеляційній скарзі зазначаються всі особи, які беруть участь у справі, а до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_4 приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції.
Крім того, ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа, тому не надання копії апеляційної скарги для представника відповідача є обмеженням його процесуальних прав, зокрема на ознайомлення з апеляційною скаргою та подання заперечень на неї у разі відкриття провадження за апеляційною скаргою.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 необхідно скласти апеляційну скаргувідповідно до вимог ст. 295 ЦПК України, вказати в ній всіх осіб, які беруть участь у справі, направити даний текст апеляційної скарги до апеляційного суду та надати копії цієї апеляційної скарги відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, суддя
ухвалив:
клопотання ОСОБА_2 про звільнення, зменшення або розстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 травня 2017 року залишити без руху, надавши позивачу строк в п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання документів про сплату судового збору.
У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя