Справа № 22-ц/796/7193/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Чех Н.А.
755/5368/17-ц Доповідач-ЧобітокА.О.
08 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тетерська Оксана Юріївна про визнання договору дарування недійсним ,-
У квітні 2017 року позивач пред»явив позов до відповідача про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 недійсним , в забезпечення позову просив накласти арешт на вказану квартиру.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року накладено арешт на спірну квартиру.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову,посилаючись на порушення судом норм процесуального права при її постановленні.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що підставою даного позову є та обставина, що ОСОБА_2, вважає , що дарування квартири АДРЕСА_1 відбулось поза його волевиявленням, оскільки спірний договір дарування він не підписував та згоди та повноважень на його підписання та укладення іншим особам не надавав .
Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Забезпечуючи позов у зазначений спосіб, суд виходив з того, що невжиття заходу забезпечення позову у разі його задоволення може в подальшому утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, врахувавши при цьому , що майно на яке накладено арешт і є предметом спору.
Колегія суддів вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб відповідає нормам процесуального права .
На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2017 року залишити без змін .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - Судді -