03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 760/15009/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/5971/2017Головуючий у суді першої інстанції - Українець В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
14 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Чобіток А.О.,
секретар Майданець К.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року по цивільній справі позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,
У серпні 2015 ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в розмірі 26 767,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 24.07.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Hyundai IX 35», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. та автомобіля марки «Mazda СХ 5» д.р.н. НОМЕР_2, який стояв припаркований. Зіткнення транспортних засобів сталося у результаті порушення вимог пунктів 10.9, 2.36 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4., що підтверджується постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2014. У результаті зіткнення був пошкоджений його автомобіль. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт і запасних частин складає 26 767,00 грн. (а.с. 1-3).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 12).
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2015 позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 26 767,00 грн. майнової шкоди та 267,67 грн. судового збору (а.с. 30, 31).
У січні 2017 відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 42).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2017 заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с. 66, 67).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вважає, що суд дійшов хибного висновку про доведеність розміру заподіяної майнової шкоди, а також не звернув уваги на наявність на момент дорожньо-транспортної пригоди діючого договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, а відтак заподіяна майнова шкода підлягає відшкодуванню страховою компанією.
В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача позивачу заподіяна майнова шкода, яка в силу вимог закону підлягає відшкодуванню відповідачем.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 24.07.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля марки «Hyundai IX 35», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Mazda СХ 5» д.р.н. НОМЕР_2, який стояв припаркований.
Пошкоджений автомобіль марки «Mazda СХ 5» д.р.н. НОМЕР_2 належить позивачу (а.с. 6).
У результаті зіткнення автомобіль позивача був пошкоджений, що підтверджується постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2014 року (а.с. 4).
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підтвердження своїх доводів щодо вини відповідача в спричинені майнової шкоди, позивач посилається на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2014, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4).
На підтвердження розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду рахунок-фактуру № СФ-0013 від 30.01.2015, згідно якої вартість ремонтно-відновлювальних робіт і запасних частин, необхідних для ремонту автомобіля позивача, складає 26 767 грн. (а.с. 5).
Встановивши вищевказані фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вірно застосувавши норму матеріального права, суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача.
Оскаржуючи рішення суду відповідач вказує на недоведеність розміру заподіяної позивачу майнової шкоди, про те жодних доказів цього не надає, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок про не належність наданих позивачем доказів на підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що на даний час автомобіль не відремонтовано, за зверненням позивача суб'єктом оціночної діяльності у червні 2017 року було проведено повторний огляд автомобіля, на якому був присутній і відповідач, яким було зафіксовано, що пошкодження, які мали місце під час ДТП до цього часу не усунуті.
Також, за клопотанням відповідача судом апеляційної інстанції було витребувано у страхової компанії та МТСБУ відомості щодо того чи була здійснена виплата позивачу страхового відшкодування по даній ДТП. Згідно відповіді МТСБУ інформація щодо здійснення виплати за цим страховим випадком відсутні.
Крім цього, відповідач вказує, що на дату дорожньо-транспортної пригоди він мав чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким майнову шкоду має відшкодовувати страхова компанія.
Щодо цього, слід зазначити, що вимоги позивача були заявлені саме до ОСОБА_4 як винної в дорожньо-транспортній пригоді особи.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15 та є обов'язковою для застосування (ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не узгоджуються з встановленими судом фактичними обставинами справи, суперечать наявним у справі доказам в їх сукупності та не відповідають вимогам закону.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року по цивільній справі позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
А.О.Чобіток