Справа № 681/680/17
"14" червня 2017 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою середньою спеціальною, не одруженого, маючого на утриманні дітей 2001, 2003 та 2014 років народження, працюючого помічником механіка ТОВ «Північний вітер», раніше не судимого,
у відповідність із законодавством України, -
встановив:
Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням, в якому просило привести у відповідність із законодавством України вирок Тимирязевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 29 лютого 2016 року про засудження громадянина України ОСОБА_4 за п.«а» ч.2 ст.126 Кримінального кодексу Російської Федерації до семи років позбавлення волі.
В обґрунтування клопотання зазначало, що згаданий вирок іноземної держави набрав законної сили, ОСОБА_4 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Івановській області», кінцевий строк відбування покарання - 29 квітня 2021 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні - АДРЕСА_1 . Міністерством юстиції України вирішено прийняти в Україну засудженого вироком суду Російської Федерації громадянина України ОСОБА_4 для подальшого відбування покарання на території України, у зв'язку з чим Міністерство звернулось до суду з даним клопотанням.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, а також дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією, зокрема за таких умов: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо рішення є остаточним; якщо на передачу згодна засуджена особа; якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.
Відповідальність за суспільно небезпечні діяння, за які засуджено ОСОБА_4 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України - ч.2 ст.146 КК України, а саме - незаконне викрадення людин и, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно ст.10 Конвенції у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.
Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.
Статтею 11 Конвенції встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган, зокрема не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.
За положеннями п.1 ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, зокрема крім такого випадку, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.
Санкція ч.2 ст.146 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Таким чином, приймаючи до уваги, що вироком суду Російської Федерації ОСОБА_4 засуджено до семи років позбавлення волі, а санкція ч.2 ст.146 КК України передбачає максимальну межу до п'яти років обмеження або позбавлення волі, а відтак для нього слід визначити покарання за кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.146 КК України - п'ять років позбавлення волі.
Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, діючим законодавством України не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст.372, 602, 603, 609- 610 КПК України, суд, -
постановив:
Привести у відповідність із законодавством України вирок Тимирязевського районного суду м. Москви Російської Федерації від 29 лютого 2016 року.
Визначити, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.146 КК України.
Визначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня тримання його під вартою 30 квітня 2014 року, зарахувавши у строк період відбування покарання в Російській Федерації.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: