Справа № 461/2342/17
14.06.2017 Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді - Городецької Л.М.,
при секретарі - Думичі Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Пустомитівського відділу поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Інспектора ГРПП № 3 Пустомитівського відділу поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови БР №135239 від 25.03.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Пустомитівського відділу поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Інспектора ГРПП № 3 Пустомитівського відділу поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_2 про скасування постанови БР №135239 від 25.03.2017 року у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що оскаржуваною постановою інспектора ГРПП №3 Пустомитівського ВП ОСОБА_2 серії БР № 135239 у справі про адміністративне правопорушення від 25.03.2017 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,0 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутністю належних доказів, з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач в судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідачі, які були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули, про поважні причини своєї неявки суд не повідомили. Тому, суд вважає за можливе справу слухати без їх участі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з нижченаведеного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що інспектором ГРПП №3 Пустомитівського ВП ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в протоколі серії БР №135239 від 25.03.2017 року, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,0 гривні.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що 25.03.2017 року о 11 годині 05 хвилини в с. Давидів по вул. Миру, 3 керував автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає зокрема за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до вимог п. 2.3. в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Крім того суд звертає свою увагу не наступне.
Відповідно до положень частин 2, 4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності може бути винесена стосовно особи лише за результатами розгляду самої справи, проведеної із дотриманням положень та у відповідності до вимог КУпАП (зокрема стосовно дотримання вимог закону стосовно забезпечення реальної можливості особи скористатися своїми правами, передбаченими ст..268 КУпАП, бути своєчасно обізнаним про розгляд справи, мати можливість належним чином підготуватися до розгляду цієї справи, тощо).
Приписами ст.276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, не знайшло свого належного підтвердження доказами по справі.
На підставі зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що посадова особа - інспектор ГРПП №3 Пустомитівського ВП ОСОБА_2 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачі у судові засідання не з'явились, правомірності свого рішення не довели.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність постанови серії БР №135239 від 25.03.2017 року, та вважає, що дану постанову слід скасувати, а позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити.
Скасувати постанову інспектора ГРПП №3 Пустомитівського ВП ОСОБА_2 серії БР № 135239 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51,0 гривні.
На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л.М.Городецька