Справа № 461/3920/17
Провадження № 1-кс/461/3789/17
13.06.2017 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 секретар ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 від 28.04.2017 року про закриття кримінального провадження № 42017141040000027 від 22.03.2017 року, -
ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 від 28.04.2017 року про закриття кримінального провадження № 42017141040000027 від 22.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, відповідно до якої просить скасувати вищезазначену постанову, мотивуючи тим, що слідчий не провівши усіх необхідних слідчих дії, передчасно виніс постанову про закриття кримінального провадження. Вважає таку незаконною, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник вважає, що оскаржувана постанова була винесена після проведення однобічного, неповного і упередженого розслідування, під час якого не було здійснено належної перевірки доказів; висновок слідчого про закриття кримінального провадження є однобічними і упередженими.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у скарзі. Просять скаргу задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що у кримінальному провадженні проведені всі необхідні слідчі дії, обставини кримінального провадження з'ясовано всебічно, повно об'єктивно та неупереджено та слідчим прийнято законне процесуальне рішення про його закриття у зв'язку з відсутністю складу кримінального провадження. Просить відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення учасників, розглянувши доводи скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, її представника, захисника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою у розгляді скарги.
Судом встановлено, що другим слідчим відділом прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017141040000027 від 22.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
28.04.2017 року за результатами досудового розслідування, старшим слідчим другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження.
Зокрема, як вбачається з оскаржуваної постанови, в ході досудового розслідування слідчим допитано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідчим зроблено висновки, що у резолютивних частинах ухвал слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2016 р. та 07.09.2016 р. за результатами розгляду скарг ОСОБА_3 на постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12016140050000304, слідчими суддями скасовано такі постанови слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області, однак жодних рішень про зобов'язання слідчого вчинити будь-які дії, у конкретний термін не зазначено; відтак, слідчий не мав обов'язку виконувати такі ухвали.
На підставі зібраних доказів слідчий дійшов висновку про закриття вищевказаного кримінального провадження у зв'язку з відсутню ознак складу кримінального правопорушення.
Однак, проаналізувавши доводи скарги, слід прийти до висновку про неповноту досудового розслідування та передчасність прийняття слідчим ОСОБА_4 рішення про закриття кримінального провадження.
У відповідності до статті 94 КПК України слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.03.2016 року у справі № 461/1685/16-к, постанову від 22.02.2016 р. слідчого СВ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12016140050000304 за ознаками ч. 1 ст. 263 КК України - скасовано.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2016 року у справі № 461/5582/16-к, постанову від 30.03.2016 р. слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12016140050000304 від 27.01.2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - скасовано.
У відповідності зі ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, обов'язковість рішень суду.
Відповідно ч.1, 2 ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку; судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Відповідно до ч.2 статті 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Згідно ст. 533 цього Кодексу вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Засада обов'язковості виконання судових рішень є конституційною (ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України), тісно пов'язаною із засадою доступу до правосуддя. Досягнення завдань кримінального судочинства можливе лише у тому випадку, коли учасники провадження, інші особи будуть впевнені у тому, що судове рішення буде виконане у встановлений строк, в повному обсязі і без необґрунтованих зволікань. У справі «Кайсин проти України» Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби не виконувались рішення суду. Умисне невиконання вироку чи ухвали суду або перешкоджання їх виконанню є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 382 КК України. Кваліфікуючою обставиною його є умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.
Таким чином, ухвали слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 13.03.2016 р. та 07.09.2016 року є обов'язкові і підлягають безумовному виконанню в повному обсязі і для слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , відтак доводи слідчого ОСОБА_4 про те, що в резолютивних частинах ухвал суду не зазначено про обов'язок слідчого вчинити певні дії у конкретний термін є помилковими.
Із змісту та мотивів означених ухвал слідчих суддів вбачається, що підставами скасування постанов слідчих про закриття кримінальних проваджень було покликання на невжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи; зокрема, йшлося про незаконність постанови про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки під час обшуку не виявлено жодних незаконних речей і кримінально караного діяння не існувало в дійсності; за таких обставин, на думку, слідчих суддів справа підлягала закриттю за відсутністю події кримінального правопорушення; відтак, слідчий, будучи самостійною процесуальною особою, повинен був повторно повно та об'єктивно проаналізувати всі зібрані докази, з врахуванням думки слідчих суддів, висловлених в ухвалах і прийняти відповідне мотивоване рішення.
Хибною є думка слідчого, про те, що слідчий суддя в своїй ухвалі від 15.03.2016 р. не зобов'язував його закрити кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю події злочину /п.1 ч.1 ст.284 КПК України/, оскільки, як вже зазначалось, відповідно до ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. До повноважень же слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні /ст.3 КПК/. Відтак, слідчий суддя не вправі давати вказівки слідчому щодо прийняття ним конкретних процесуальних рішень щодо завершення кримінального провадження. Однак, останній зобов'язаний враховувати доводи слідчого судді, викладені в ухвалах.
Крім цього, слідчому слід було витребувати та проаналізувати матеріали кримінальних проваджень, у яких приймались відповідні рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення, при проведенні досудового розслідування та при закритті кримінального провадження в повній мірі слідчим ОСОБА_4 дотримано не було.
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що старшим слідчим другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 передчасно зроблено висновок про закриття кримінального провадження, оскільки всупереч вимогам, передбачених ст.ст. 2, 9 КПК України, не забезпечено повного, об'єктивного, неупередженого розслідування кримінального провадження і дослідження викладених у заяві скаржника фактів та обставин, зокрема, не проведено всіх слідчих дій, передбачених главою 20 КПК України.
З врахуванням встановлених обставин, вчинити передбачені кримінальним процесуальним законом дії направлені на забезпечення повноти досудового розслідування з врахуванням мотивів ухвали; і в залежності від встановлених в процесі проведення досудового розслідування обставин, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відтак, за результатами розгляду скарги слід прийти до висновку про неповноту та необґрунтованість оскаржуваної постанови, яка підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 318-380 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 від 28.04.2017 року про закриття кримінального провадження № 42017141040000027 від 22.03.2017 року.
Зобов'язати старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, вчинити передбачені кримінальним процесуальним законом дії направлені на забезпечення повноти досудового розслідування, викладені в ухвалі слідчого судді.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .