1[1]
17 березня 2017 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 та його захисника Гори Р.М., потерпілого ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу захисника Гори Романа Михайловича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1, ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,-
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1, ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_3 27.11 2016 року приблизно о 15 год. 30 хв. керував автомобілем марки «Merscedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту А. Палладіна, 37, в м. Києві, не був уважний за кермом, не дотримався безпечного інтервалу та при перестроюванні у ліву смугу руху не наддав дорогу автомобілю марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2, який рухався у крайній правій смузі та здійснив зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. п. 2.3(б), 10.6 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_3 27.11.2016 року приблизно о 15 год. 30 хв. керував автомобілем марки «Merscedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту А. Палладіна, 37 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а відтак своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат Гора Р.М. в апеляційній скарзі та доповненні до неї просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1, ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_3 - скасувати та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. За ч. 1 ст. 130 КУпАП провадження відносно ОСОБА_3 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому апелянт посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_3 не вказані свідки, а зазначені в матеріалах справи особи: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не могли бути свідками відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки є сумніви в неупередженості вказаних осіб. Так, ОСОБА_6 є дружиною потерпілого ОСОБА_5 Статус ОСОБА_7 не вказано, але, на думку апелянта, вона є другом або родичем потерпілого, що є зрозумілим з пояснень.
Також в апеляції зазначено, що незважаючи на те, що ОСОБА_3 заявив поліцейським про погане самопочуття, а також враховуючи вимоги закону, інспектор поліції не запропонував ОСОБА_3 проїхати у медичний заклад для проходження відповідного огляду на стан сп'яніння.
В апеляції вказано, що ОСОБА_3 страждає на ряд серйозних захворювань, при яких призначається дієта, яка категорично виключає вживання алкоголю, оскільки це може призвести до негативних наслідків.
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння (неточна хода, нечітка мова) притаманні не лише стану алкогольного сп'яніння, а й стану людини, у тому числі, в результаті невчасного прийому інсуліну при цукровому діабеті.
Окрім того, в апеляції захисника наголошується на тому, що при обранні адміністративного стягнення ОСОБА_3 слід врахувати щире каяття у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та наслідки правопорушення у виді незначних механічних пошкоджень автомобіля ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, поясненняособи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника Гори Р.М., які підтримали апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а постанову судді слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді, про винність ОСОБА_3 у в чиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: поясненнями самого ОСОБА_3, який визнавав себе винним у вчиненні правопорушень та зокрема, підтвердив, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння через погане самопочуття; поясненнями потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, даними протоколів про адміністративне правопорушення. Окрім цього винність ОСОБА_3 підтверджується даними схеми ДТП, фотографіями з місця пригоди та розпискою ОСОБА_8 про зобов'язання доставити автомобіль «Merscedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 з місця ДТП до АДРЕСА_1, тобто місцем проживання особи, яка притягвалась до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження того, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються поясненнями самого ОСОБА_3 про те, що на місці ДТП він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння через погане самопочуття; поясненнями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не можуть бути свідками, не ґрунтується на вимогах закону, зокрема ст. 272 та ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Так, згідно з протоколами про адміністративні правопорушення, які розглядались у цьому провадженні одночасно, ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (при чому у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що після ДТП у зв'язку з виявленими явними ознаками алкогольного сп'яніння водієві ОСОБА_3 було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого водій відмовився).
ОСОБА_6 і ОСОБА_7, будучи очевидцями ДТП, давали пояснення про обставини ДТП, у тому числі, і про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 Відповідно до вимог ст. 271 КУпАП свідком у справі про адміністративне правопорушення може бути кожна особа, якій відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, а ч. 2 ст. 266 КУпАП не передбачено будь-яких застережень чи заборон щодо осіб, які можуть бути свідками.
Доводи апеляційної скарги про те, що інспектор поліції не пропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я є голослівними, оскільки не підтверджуються наявними у справі доказами.
Окрім того, згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3, посилаючись на погане самопочуття, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а встановлений законом порядок охоплює проведення огляду як з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладах охорони здоров'я.
Суддя апеляційного суду не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 протипоказано вживання алкоголю, оскільки наявність протипоказань до вживання алкоголю у зв'язку з наявністю певних захворювань само-по-собі не свідчить про те, що особа не вживала алкоголь, а зібраними у справі доказами підтверджено, що у ОСОБА_3 були ознаки алкогольного сп'яніння.
Не можуть бути прийнятими до уваги і доводи апеляції щодо виявлених у ОСОБА_3 ознак, схожих на ознаки алкогольного сп'яніння, викликаних невчасним прийомом лікарських препаратів, оскільки вказана обставина також не підтверджується зібраними у справі доказами.
За таких обставин підстав для скасування постанови судді в частині визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вбачається.
Оскільки ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, то йому призначено адміністративне стягнення за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, в даному випадку - це ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 призначено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке є обов'язковим, у мінімальному розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, то підстав для зміни постанови судді районного суду в частині накладення адміністративного стягнення також немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2017 року про визнання винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1, ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гори Р.М.- без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва В.В. Ковальська
Справа №33/796/552/2017 Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Скорін А.В.
Доповідач Ковальська В.В.