13 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Синявському Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
у вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив розірвати шлюб, посилаючись на те, що сімейне життя з останньою не склалося, відносини між ними фактично припинені, виникають постійні конфліктні ситуації та сварки, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу вважає неможливим.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2017 року позов задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Справа № 761/33261/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/7106/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові. Посилається на те, що суд не встановив часу припинення сімейних відносин між сторонами та не взяв до уваги наявність двох малолітніх дітей. Строк для примирення у два місяці не був достатнім. Крім того, розгляд заяви про надання часу на примирення відбувся за відсутності її та її представника.
У судовому засіданні позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Причини неявки відповідачки та її представника визнані неповажними, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.10.2007 року, від якого мають дітей, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків.
Ухвалою суду від 23.02.2017 року сторонам надавався строк для примирення до 25.04.2017 року.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили відносини як подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права.
Так, згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді справи у апеляційному порядку позивач вказав, що збереження шлюбу вважає неможливим, що шлюбні відносини з відповідачкою припинені з листопада 2015 року, примирення вважає неможливим, оскільки фактично проживає з іншою жінкою, від якої народилася дитина.
У апеляційній скарзі будь - яких обставин, за яких можливо б було збереження шлюбу не зазначено.
Судом першої інстанції було надано сторонам достатній та розумний строк на примирення, проте сторони примирення не досягли. З часу подачі позову пройшло більше 8 місяців, проте сторони подружні відносини не поновили, а відтак надання строку на примирення при розгляді справи у апеляційному порядку колегія суддів не вважає доцільним.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд питання про надання строку на примирення відбувся без участі відповідачки чи її представника на висновки суду не впливають. До того ж матеріали справи не містять будь - яких доказів поважності неявки відповідачки в судове засідання 23.02.2017 року, на якому розглядалася її заява про надання строку на примирення.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді